Вікіпедія

Сава (Грицуняк): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Adam Darque (обговорення | внесок)
1275 редагувань
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування Adam Darque (обговорення) до зробленого Andriy.vBot
Мітка: Відкіт
Рядок 15:
| наступник =
| титул_2 = [[Білостоцько-Ґданська єпархія|Архієпископ Білостоцький та Ґданський]] <br /><small>(до [[18 червня]] [[1987]] — єпископ)</small>
| церква_2 = [[ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква]]
| порядок_2 =
| періодпочаток_2 = [[30 липня]] [[1981]]
Рядок 22:
| наступник_2 =
| титул_3 = [[Лодзько-Познанська єпархія|Архієпископ Лодзький та Познанський]]
| церква_3 = [[ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква]]
| порядок_3 =
| періодпочаток_3 = [[20 листопада]] [[1979]]
Рядок 28:
| попередник_3 =
| наступник_3 =
| церква = [[ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква]]
| громада =
| монаший постриг = [[6 лютого]] [[1966]]
Рядок 67:
| Commons = Category: Metropolitan Sawa of Warsaw and all Poland
}}
'''Блаженнійший Савва митрополит Варшавський та всієї Польщі''' ({{lang-pl|Jego eminencja wiele błogosławiony Sawa metropolita warszawski i całej Polski}} в миру '''Міхал Грицуняк''' {{lang-pl|Michał Hrycuniak}}; {{н}} [[15 квітня]] [[1938]], [[Снятиче|Снятичі]], [[Замостський повіт]], [[Люблінське воєводство]], [[Польща]])&nbsp;— шостий та чинний предстоятель [[ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква|ПравославноїПольської церквиавтокефальної Польщіправославної церкви]], доктор теології, [[бригадний генерал]].
 
Є випускником [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнської богословської академії у Варшаві]]. Після того як він 1966 року постригся в ченці, став директором канцелярії митрополита Варшавського та усієї Польщі. Водночас продовжував свою наукову співпрацю з Християнською богословською академією. З 1970 року був благочинним [[Яблочинський монастир|монастиря святого Онуфрія]], сприяючи його відбудові після знищення зі часів [[Друга світова війна|ІІ світової війни]]. 1979 року хіротонізований в єпископа і до 1981 року був [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким і Познанським]]; а після цього, з 1981 до 1998, [[Білостоцько-Ґданська єпархія|єпископом Білостоцьким та Ґданським]] (з 1987 року — архієпископ). З 1994 до 1998 року був керуючим справами польського війська від Православної церкви.
 
1998 року обраний предстоятелем [[ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква|ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви]].
 
Не підтримав [[Надання автокефалії православній церкві України|надання Вселенським Патріархатом Томосу Православній Церкві України]]<ref>[https://zahidfront.com.ua/news/Golova-polskogo-pravoslavya-vvazhaye-di-Konstantinopolya-shhodo-nadannya-Tomosu-nezakonnimi.html Голова польського православ’я вважає дії Константинополя щодо надання Томосу «незаконними»?]</ref>.
Рядок 81:
Митрополит Савва народився селі [[Снятиче|Снятичі]] [[Замостський повіт|Замостського повіту]] в родині Володимира Грицуняка та Наталії Віннік<ref name="saw1">''Krzysztofiński M., Sychowicz K.'' W kręgu «Bizancjum // Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989).&nbsp;— Rzeszów, 2008.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 96—100. {{ref-pl}}</ref>. Втратив батька у віці 2 років, його виховували мама та бабуся<ref name="saw2">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008.&nbsp;— S. 11.&nbsp;— ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>. З дитинства ходив до місцевої православної церкви<ref name="saw2" />.
 
1957 року завершив своє навчання у [[Православна духовна семінарія у Варшаві|православній духовній семінарії у Варшаві]] і продовжив навчатися у [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнській богословській академії]], котру успішно закінчив 1961 року. Будучи студентом, ніс послух [[іподиякон]]а у [[Митрополит Варшавський та усієї Польщі|митрополита Варшавського та усієї Польщі]] [[Макарій (Оксіюк)|Макарія]]<ref name="pp1">Za wszystko dziękuję Bogu i Wam, «Przegląd Prawosławny», nr 1 (295), styczeń 2010, ss.2-3 {{ref-pl}}</ref>. Свою магістерську працю присвятив третій місійній подорожі святого апостола [[апостол Павло|Павла]]. Того ж року почав працювати викладачем у Варшавській православній богословський семінарії і, одночасно, працював помічником редактора офіційної російськомовної газети ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви під назвою «Церковный вестник» . 1962 року став асистентом у Християнській богословській академії у Варшаві<ref name="saw2" />.
 
27 вересня 1964 року був висвячений у диякона [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким та Познанським]] [[Георгій (Кореністов)|Георгієм (Кореністов)]] у каплиці архангела Михаїла в резиденції Митрополитів Варшавських. У травні наступного року був направлений в докторантуру до [[Белград]]а і навчався у [[Белградський університет|Белградському університеті]]. Докторську дисертація, присвячену життю та діяльності [[Йоан Хреститель|Йоана Хрестителя]], успішно захистив 2 лютого 1966 року. Перебування в [[Югославія|Югославії]] та знайомство з традицією [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]], а особливо з працями сербського монаха та богослова [[Юстин (Попович)|Юстина (Попович)]], утвердили Міхала Грицунка в його намірі постригтися в монахи. Вперше він задумався про це під час свого паломництва до [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]] 1957 року<ref name="pp2">A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004.{{ref-pl}}</ref>.
Рядок 100:
Ініціював періодичні концерти церковної музики в [[Білосток]]у. Частина прибутків з цих концертів йшла на підтримку благодійної справи єпархії. У значній мірі сприяв активізації монастирського життя в чоловічому монастирі у [[Сурасль|Супраслі]]. У 1992 році допомагав у створенні жіночого монастиря в Дойлидах. У тому монастирі перебувають віднайдені ним мощі [[Гавриїл Білостоцький|святого Гавриїла Білостоцького]]<ref name="Polski Sawy 2008">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 14. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Відновлення культу вшанування святого, котрий значно ослабнув після ІІ світової війни, відбулося також завдяки діянням єпископа Савви<ref>Sosna G.: Święte miejsca i cudowne ikony. Prawosławne sanktuaria na Białostocczyźnie. Białystok: Orthdruk, 2006, s. 152. ISBN 8385368698 {{ref-pl}}</ref>.
 
Два роки по тому архієпископ почав відновлювати життя у ще одному монастирі жіночому монастирі у Войнові. 1996 року за його благословенням був створений єпархіальний осередок милосердя «Елеос». За дорученням святого собору єпископів ПравославноїПольської церквиавтокефальної Польщіправославної церкви він був духовним опікуном братства православної молоді<ref name="Polski Sawy 2008"/>.
 
Протягом 1984—1990 років був проректором Християнської богословської академії у Варшаві. 1990 року за свій науковий доробок отримав вчене звання надзвичайного професора; а через 2 роки звання звичайного професора<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. 1994—1998 був православним керуючим справами польського війська. 1996 року отримав звання [[бригадний генерал|бригадного генерала]] від тодішнього польського Президента [[Александр Кваснєвський|Александра Кваснєвського]]<ref>Nominacja generalska dla Jego Ekscelencji Arcybiskupa Sawy, «Polski Żołnierz Prawosławny», nr 3(8), lipiec-sierpień-wrzesień 1996, ISSN 1233-7587, s.3 {{ref-pl}}</ref>. Будучи керуючим справами польського війська започаткував публікацію квартальника ''Polski Żołnierz Prawosławny'' та ініціював заснування православних парафій в усіх військових округах Польщі. Завдяки його старанням православні священики розпочали свою діяльність у прикордонних підрозділах, в'язницях та слідчих ізоляторах. Протягом 1979—1918 був членом змішаної православно-католицької комісії з питань теологічного діалогу. У 1990—1991 був співголовою Державно-церковної редакційної групи, завданням якої було опрацювання законопроекту стосовно ставлення держави до ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 290—291. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>.
 
=== Митрополит Варшавський і усієї Польщі ===
[[Файл:Lech Kaczynski i przedstawiciele kosciołow chrzescijanskich(3).jpg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва під час зустрічі польського Президента [[Лех Качинський|Леха Качинського]] з представниками християнських церков Польщі]]
[[Файл:Sawa Neofit Moskwa2013.jpeg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва з [[Неофіт (Патріарх Болгарський)|патріархом Болгарії Неофітом]] під час зустрічі Президента Росії [[Володимир Путін|Володимира Путіна]] з главами православних Церков 25 липня 2013 року]]
Під час хвороби митрополита [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]] з 28 січня 1998 року був патріаршим місцеблюстителем<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 303. ISBN 83-7431-046-4</ref>. Після його смерті 12 травня 1998 року собор єпископів ПравославноїПольської церквиавтокефальної Польщіправославної церкви обрав єпископа Савву митрополитом Варшавським і усієї Польщі. Урочиста інтронізація нового митрополита відбулася 31 травня 1998 року в соборі святої Марії Магдалини у Варшаві<ref name="ReferenceA">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>. 1999 року ініціював створення кафедри православного богослов'я в [[Білостоцький університет|Білостоцькому університеті]] і став першим завідувачем цієї кафедри<ref>A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004. {{ref-pl}}</ref>. Як митрополит ініціював створення дитячих будинків через благодійну організацію «Елеос», яка пізніше була перетворена у Православний Митрополичий Осередок Милосердя «Елеос». Став ініціатором щорічних з'їздів духовенства [[Варшавсько-Бєльська єпархія|Варшавсько-Бєльської єпархії]], в якій беруть участь священики, [[псалміст]]и, [[диригент]]и церковних хорів, а також ченці та черниці Православноїпольської православної церкви Польщі. За його безпосередньою допомогою на території цієї єпархії повстало кілька нових храмів, частина старих церков були відремонтовані.
 
6 лютого 2000 року Президент Польщі [[Александр Кваснєвський]] нагородив митрополита Савву Командирським Хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]]<ref>E. Czykwin, Inni nas wzbogacają, «Przegląd Prawosławny», nr 7/2000, ISSN 0867-7476, s.7{{ref-pl}}</ref>.
 
13 березня 2002 року собор єпископів ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви, за головування митрополита Савви постановив, що [[Португальська православна церква]], котра від 90-х років перебувала під юрисдикцією ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви, втратила свій канонічний статус. З цього часу ПравославнаПольська церкваправославна Польщіцерква має під своїм патронатом лише лише деякі місії в [[Бразилія|Бразилії]], а також парафії в [[Альгеро]] на [[Сардинія|Сардинії]]<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 304. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>. З 2003 року координував приготування до канонізації [[Мученики Холмські і Підляські|мучеників Холмських та Підляських]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 16–17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>.
 
З 25 червня до 15 липня 2008 року у зв'язку з дихальною недостатністю перебував у шпиталі і не виконував своїх обов'язків<ref>Hospitalizacja Jego Eminencji metropolity Sawy, «Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499, s.7</ref>. З 10 квітня 2010 року виконував обов'язки тимчасово керуючого справами польського війська від православної церкви, у зв'язку із [[Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010|трагічною загибеллю]] архієпископа [[Мирон (Ходаковський)|Мирона]]<ref>[http://www.orthodoxia.pl/?p=2&_s=9&details=2928 Д. Суліма. Митрополит Савва є тимчасовим керуючий справами польського війська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150319085131/http://www.orthodoxia.pl/?p=2&_s=9&details=2928 |date=19 березень 2015 }}{{ref-pl}}</ref>. 10 червня того ж року на цю посаду назначений архієпископ [[Георгій (Паньковський)]]<ref>meg: [http://wiadomosci.wp.pl/kat,1342,title,Wybrano-nowego-zwierzchnika-prawoslawnego-ordynariatu,wid,12348826,wiadomosc.html Wybrano nowego zwierzchnika prawosławnego ordynariatu] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130415154321/http://wiadomosci.wp.pl/kat,1342,title,Wybrano-nowego-zwierzchnika-prawoslawnego-ordynariatu,wid,12348826,wiadomosc.html |date=15 квітень 2013 }} (pol.). W: Polska Agencja Prasowa [on-line]. Wirtualna Polska. [доступ 2013-09-16]{{ref-pl}}</ref>.
 
З 2000 року є почесним доктором семінарії святого Володимира у [[Чествуд]]і (США), Білостоцького уніврситету (2001), [[Університет у Салоніках|університету в Салоніках]] (2002), [[Мінська духовна академія|Мінської духовної академії]]<ref>A. Matreńczyk: [Jubileusz metropolity Sawy] (pol.). [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 «Przegląd Prawosławny»], grudzień 2004. [доступ 2013-09-16].{{ref-pl}}</ref> (2002), [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. 22 січня 2007 року від Патріарха московського [[Алексій ІІ|Алексія ІІ]] за вклад в укріплення братських стосунків між ПравославнимиПольською церквамита ПольщіРосійською таправославними Росії йцерквами отримав орден Даниїла Московського І ступеня<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/423868.html Патріарх Московський і всієї Русі нагородив митрополита Савву орденом Даниїла Московського І ступеня]</ref>.
 
Триразово брав участь у Всесвітніх соборах православних&nbsp;— зібраннях усіх предстоятелів православних церков. У 1998 році сприяв розв'язанню проблеми розколу [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] (у зв'язку з чим з'явився так званий [[Болгарська православна церква (альтернативний синод)|альтернативного синоду]])<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 45–49. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2000 році в [[Єрусалим]]і брав участь у соборі з народи 2000 річчя [[Різдво Христове|Різдва Христового]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 90–100. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Також 2005 року брав участь у розв'язанні конфлікту між патріархом Єрусалимським [[Іриней І (Патріарх Єрусалимський)|Іринеєм]] та Церковним Синодом<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 455—459. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2013 році брав участь в урочистостях з нагоди 1025 річниці з дня [[хрещення Київської Русі]]<ref>http://www.patriarchia.ru/db/text/3129048.html{{ref-ru}}</ref>.
Рядок 125:
'''1966-1970'''
 
Польські історики Кшиштоф Сиховіч та Маріуш Кшиштофінські проаналізувавши документи [[Служба безпеки ПНР|СБ]] Польщі дійшли висновку, що у 1965 році майбутній митрополит був зареєстрований кандидатом у таємні агенти. 12 вересня 1966 «за власним бажанням» був прийнятий до лав таємних агентів під іменем «Юрек». Це було пов'язано з широкою операцією під кодовою назвою «Візантія». Сам митрополит стверджував, що не підписував ніяких зобов'язань щодо співпраці з СБ<ref name="saw1"/>. Також він стверджував, що ті гроші, котрі за словами автора він отримував як винагороду за співпрацю з СБ, були надані йому урядовим комітетом з питань визнань і що їх давали так само й іншим ієрархам<ref>http://www.wspolczesna.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20090103/REG00/486508900</ref>. Перші доноси таємного агента Юрека були зроблені ще у перший місяць, коли його завербували. Наступні рапорти стосувалися діяльності ПравославноїПольської православної церкви Польщі в [[екуменізм|екуменічному русі]] в Польщі та закордоном<ref name="saw1"/>. Таємний агент Юрек писав також про візити до Польщі єпископа едмунтонського і Канади [[Пантелеймон (Рудик)|Пантелеймона]], а також про його участь у соборі єпископів ПравославноїПольської церквиправославної ПольщіЦеркви. Писав характеристики на православне духовенство (зокрема критикував тодішнього митрополита [[Стефан (Рудик)|Стефана (Рудик)]], [[Єжи Клінгер]]а, єпископа [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]], у меншій мірі також єпископа [[Никанор (Неслуховський)|Никанора]]). Він не лише виходив на зустрічі призначені його куратором, але й сам назначав зустріч з ним. До проведення собору 1967 року пропонував виведення з собору єпископа [[Георгій (Кореністов)|Георгія (Кореністов)]] та митрополита Стефана і визнати їх [[єпископ-емерит|єпископами-емеритами]] та поставити на їхнє місце нових ієрархів. Після смерті митрополита Стефана і перед виборами нового митрополита «Юрек» критикував кандидатуру єпископа Василія (Дорошкевич).<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944—1989)», nr 1, 2008, s.102-108 {{ref-pl}}</ref>
 
'''1970-1979'''
Рядок 138:
 
== Офіційні візити ==
Як митрополит варшавський і всієї Польщі значно розширив зв'язки ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви з іншими автокефальними та автономними православними церквами. Мав численні міжнародні візити:
{{Div col|cols=2}}
 
Рядок 204:
{{refbegin|2}}
* Стаття є перекладом [[:pl:Sawa (Hrycuniak)|еквівалентної статті в польській Вікіпедії]].
* [http://www.orthodox.pl/ Офіційний сайт ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви{{ref-pl}}]
* [https://web.archive.org/web/20130921055037/http://prawoslawie.uwb.edu.pl/metropolita-sawa Біолграфія Митрополита Савви на сайті кафедри теології Білостоцького університету{{ref-pl}}]
* [https://web.archive.org/web/20130921055039/http://old.orthodox.bialystok.pl/sawa.htm Біографія Митрополита Савви на сайті Білостоцької єпархії{{ref-pl}}]
* [http://www.tygodnikzamojski.pl/ludzie/62/1/ Грицуняк Міхал&nbsp;— під Комаровом народився глава ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви Митрополит Савва{{ref-uk}}]
* [http://www.ekumenizm.pl/article.php?story=20090103103736275 Люстрований Митрополит Савва{{ref-pl}}]
* [http://krotov.info/history/20/1980/savva.htm Цезари Ґмиз: минуле архієпископа Савви{{ref-ru}}]
Рядок 222:
[[Категорія:Доктори наук Польщі]]
[[Категорія:Священники]]
[[Категорія:Предстоятелі ПравославноїПольської церквиправославної Польщіцеркви]]
[[Категорія:Бригадні генерали]]
[[Категорія:Доктори богослов'я]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сава_(Грицуняк)