Вікіпедія

Полтавський краєзнавчий музей: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 24:
Музей засновано [[1891]] року за ініціативою професора [[Докучаєв Василь Васильович|Василя Докучаєва]], який [[1890]] року запропонував створити у Полтаві [[природничий музей]]. На пропозицію В. Докучаєва план музею розробив [[Олеховський Михайло Олександрович|Михайло Олеховський]].
 
Музей був заснований як ''Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства'' <ref>Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. {{ЕІУ|8 : Па—Прик./ Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2011.— С. |372.}}</ref>, а його завідувачем обраний Михайло Олеховський.
 
Основу першої експозиції склали колекції зібрані експедицією професора Докучаєва: зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; [[гербарій]] — до 800 аркушів.
 
Спочатку експозиція музею займала три кімнати [[Флігель|флігеля]] у дворі земства. 1902 року частину експонатів перевезли до спорудженого міською управою будинку Просвітительського товариства ім.імені М. &nbsp;В. &nbsp;Гоголя <ref>Нині у цьому будинку міститься Державний архів Полтавської області.</ref>, а [[1908]] року йому відвели третій поверх у новому [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку губернського земства]].
[[Файл:Полтава. Краєвид із Будинком губернського земства та храмом Воскресіння. І. Хмелевський, 1915.jpg|міні|ліворуч|250пкс|<small> Краєвид із Будинком губернського земства та храмом Воскресіння. Фото І. Хмелевський, 1915</small>]]
[[Файл:Будинок Полтавського губернського земства. Боковий ґанок.jpg|міні|праворуч|260пкс|Вхід до музею, початок [[20 століття|XX століття]]]]
Рядок 34:
[[1906]] року [[Полтавське губернське земство|Полтавському губернському земству]] [[Скаржинська Катерина Миколаївна|Катериною Скаржинською]] були подаровані значна колекція (20 тисяч експонатів) та наукова бібліотека, [[Лубенський музей К. М. Скаржинської|зібрані нею у своєму маєтку]] на хуторі [[Круглики (хутір)|Круглики]] на [[Лубенщина|Лубенщині]] <ref>Нині у межах [[Лубни|Лубен]]</ref>. На початку [[XX століття]] (1907) до Музею Полтавського земства надійшла колекція [[Бобровський Павло Павлович|Павла Бобровського]].
 
До свого десятиріччя музей вже мав відділи: природничий, сільськогосподарський, етнографічний та археологічний <ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013278.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. ТПолтавська область] / Гол. 17ред. кол.: Полтавська[[Тронько областьПетро /Тимофійович|Тронько П.&nbsp;Т.]] (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П. (заст. гол. редкол.), Білодід I.&nbsp;К., Касименко О.&nbsp;К. (заст. гол. редкол.), Кондуфор Ю.&nbsp;Ю., Королівський С.&nbsp;М., Кошик О.&nbsp;К., Назаренко І.&nbsp;Д., Нестеренко О.&nbsp;О., Парасунько О.&nbsp;А., Пількевич С.&nbsp;Д. (заст. гол. редкол.), Слабєєв І.&nbsp;С. (відп. секр. редкол.), Терлецький В.&nbsp;М., Цілуйко К.&nbsp;К., Шевченко Ф.&nbsp;П.; Ред. колегіякол. томатому: Буланий І. &nbsp;Т. (головагол. редколегіїредкол.)/, Бардик Г.&nbsp;С. (заст. гол. редкол.), Бевзо О.&nbsp;А., Білий П.&nbsp;X., Вербицька В.&nbsp;М., Гальчук І.&nbsp;Н. (відп. секр. редкол.), Данішев С.&nbsp;О., Ємець П.&nbsp;Н., Жук В.&nbsp;Н., Костюк Р.&nbsp;Г., Кулик Г.&nbsp;І., Легенький І.&nbsp;Ю., Момонт А.&nbsp;Г., Олещенко І.&nbsp;А., Пліш М.&nbsp;С., Соколовський О.&nbsp;X., Тарасенко О.&nbsp;А., Яворська Н.&nbsp;С. АН УРСР. Інститут історії.–&nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.–&nbsp;— С. 89.</ref>.
 
[[1920]] року відбулося відкриття нової експозиції ''Центрального пролетарського музею Полтавщини'', якому було передано увесь будинок губернського земства.
 
1924 року до краєзнавчого музею був приєднаний [[Полтавський педагогічний музей]] <ref>Репресоване краєзнавство (20—30-і роки).//Інститут історії України. Міністерство культури України. Всеукраїнська спілка краєзнавців.&nbsp;— К.: Рідний край, Хмельницький ред.-видавнич. відділ, 1991.&nbsp;— С. 245.</ref>.
 
Від початку його створення і до 1940 року у музеї зберігалося [[Пересопницьке Євангеліє]] <ref>Полтавіка &nbsp;— Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.&nbsp;— Полтава: «Полтавський літератор», 2009.&nbsp;— С. 471—472</ref>. У [[1920]]—[[1941]] роках діяла окрема експозиція «[[Кабінет Славних полтавців]]».
 
У [[1921]]—[[1924]] роках музей очолював український археолог [[Рудинський Михайло Якович|Михайло Рудинський]]. У різний час в музеї працювали вчені та діячі культури, дослідники Полтавщини — археологи й етнографи [[Зарецький Іван Антонович|Іван Зарецький]], [[Щербаківський Вадим Михайлович|Вадим Щербаківський]], [[Мощенко Кость Васильович|Костянтин Мощенко]], [[Тахтай Олександр Кузьмич|Олександр Тахтай]], [[Рудинський Михайло Якович|Михайло Рудинський]], природознавці — [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]], [[Гавриленко Микола Іванович|Микола Гавриленко]], [[Ніколаєв Валентин Федорович|Валентин Ніколаєв]], мистецтвознавець та історик [[Риженко Яків Омелянович|Яків Риженко]], художник [[Онацький Никанор Харитонович|Никанор Онацький]].
 
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] [[1941]]–—[[1945]] років частину фондів було евакуйовано до [[Уфа|Уфи]] та [[Тюмень|Тюмені]], а ті, що залишилися, було розграбовано, приміщення спалене. У [[1943]] році, під час відступу, німці три доби палили будинок музею. Після війни відновлена експозиція становила 37 тисяч експонатів (до війни було близько 118 тисяч). Зараз музей налічує близько 300 тисяч одиниць зберігання, серед яких [[килим]]и, [[плахта|плахти]], великі колекції [[вишивка|вишивок]], [[рушник]]ів, керамічних виробів, предметів [[нумізматика|нумізматики]], [[археологія|археології]] та інших цінних матеріалів. Експозиція складається з відділів — [[Природа|природи]], [[Археологія|археології]], [[Нова історія|нової історії]], [[Новітня історія|новітньої історії]], [[Етнографія|етнографії]], [[Народознавство|народознавства]]. З Полтавщиною пов'язані імена багатьох видатних людей. В експозиції вміщено власні речі [[Глібов Леонід Іванович|Леоніда Глібова]]; завіса для Полтавського театру, виконана [[Мясоєдов Григорій Григорович|Григорієм Мясоєдовим]].
 
== Будинок музею ==
{{main|Будинок Полтавського губернського земства}}
Полтавський краєзнавчий музей розташований на місці садиби козака [[Руденко Павло Якович|Павла Руденка]] <ref>[http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article&id=8122 Віталій Павлов. До питання про місце встановлення пам'ятної дошки М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголю у м. Полтава. Вайнгортівські читання&nbsp;— 2009.]</ref>, де [[1872]] року був побудований новий [[Будинок Полтавського губернського земства]]. В ньому працювало [[Статистичне бюро Полтавського губернського земства|статистичне бюро]], що видало 15 томів «Збірника про господарську статистику Полтавської губернії» та низку окремих наукових робіт з краєзнавства. Наприкінці [[XIX століття]] у цьому бюро працював майбутній російський письменник, лауреат [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії з літератури]] [[Бунін Іван Олексійович|Іван Бунін]]. Вивченням [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] займався запрошений земством [[Ґрунтознавство|вчений-ґрунтознавець]] [[Докучаєв Василь Васильович|Василь Докучаєв]]. Під час експедицій [[1888]]–[[1894]] років ним була зібрана колекція ґрунтів і рослин, яка лягла в основу музейної колекції <ref name="poltava">Краеведческий музей. Волосков В.&nbsp;Ф.&nbsp;Полтава: 100 памятных мест.&nbsp;— Х.: «Прапор», 1987.&nbsp;— С. 50. {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Полтавський краєзнавчий 1.jpg|міні|ліворуч|250px|Фоє музею]]
[[Файл:Полтавський краєзнавчий музей Інтер'єр 1.jpg|міні|ліворуч|250px|Фрагмент інтер'єру музею]]
[[1901]] року старий будинок земської управи був розібраний. [[1902]] року на його місці розпочалося будівництво нового, яке закінчилося у [[1908]] році. Початковий проект споруди у стилі [[французький ренесанс|французького ренесансу]] розробив полтавський архітектор [[Ширшов Олександр Іванович|Олександр Ширшов]], але завдяки підтримці українського художника [[Васильківський Сергій Іванович|Сергія Васильківського]] конкурс виграв проект художника і архітектора [[Кричевський Василь Григорович|Василя Кричевського]] у стилі [[Український архітектурний модерн|українського модерну]] <ref name="gazeta">[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/260478 Цар Микола II стиль Полтавського земства назвав «вредным». Наталка Вісич. Газета по-українськи. №&nbsp;711 за 11.10.2008]</ref>.
 
У проекті Кричевського використовувалися національні мотиви: шестикутні отвори вікон і дверей, башти, що [[фланкування|фланкували]] центральну частину [[фасад]]у, багате кам'яне різьблення. Фасад і [[інтер'єр]]и були оформлені [[кераміка|керамікою]] і [[майоліка|майолікою]], виготовленими учнями земських майстерень Полтавської губернії, у тому числі [[Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя|Миргородської керамічної школи]] і гончарями з [[Опішня|Опішні]]. Вздовж фасаду розміщувалися герби міст Полтавської губернії.
 
На початку 1900-х років, після видання альбому «З української старовини», С. Васильківський запросив [[Самокиш Микола Семенович|Миколу Самокиша]] до участі в оформленні будинку Полтавського губернського земства. С. &nbsp;Васильківський, за допомогою [[Беркос Михайло Андрійович|Михайла Беркоса]] та [[Уваров Микола Митрофанович|Миколи Уварова]] написав три величезних панно на теми з історії України, а [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]] виконав фрески у стилі українського народного орнаменту. Вдвох вони написали панно «Козак Голота». Розпис будинку був видатним явищем в історії українського образотворчого мистецтва. Він був знищений разом з будівлею під час німецької окупації 1941—1943 років <ref>[http://www.super-kup2011.narod.ru/v2/ukr100/Samok/samok.html Електронна бібліотека Київського університету права НАНУ. Самокиш Микола Семенович]</ref>.
 
[[Орнамент]]альні розписи, [[фриз]]и і [[панно]] інтер'єрів були зроблені українськими художниками [[Самокиш Микола Семенович|Миколою Самокишем]] і Сергієм Васильківським. Всього для оздоблення земського будинку в Опішні було виготовлено 24,458 полив'яних плиток для інтер'єрів, 15 майолікових (глазурованих) гербів повітів Полтавщини, які розмістили на фасаді, а також 12 майолікових панно. Майстри черепичного заводу в [[Малі Будища (Зіньківський район)|Малих Будищах]] виготовили 70 тисяч штук черепиці. Колишні вихованці Миргородської художньо-промислової школи в Опішні відлили 39 тисяч плиток білого, синього і зеленого кольорів для [[сіні|сіней]], [[вестибюль|вестибюля]] і зали загальних засідань. Земський будинок у Полтаві освятили [[14 жовтня]] [[1908]] року, на [[Покрова|Покрову]].
Рядок 61:
''«Всередині будинку немає жодного місця на стіні, на стелі&nbsp;— де б не красувався чудовий український орнамент, намальований або вирізаний,''&nbsp;— захоплювався кореспондент часопису «Рідний край» після відкриття споруди,&nbsp;— ''Все, що тілько є в тому будинкові,&nbsp;— починаючи від дробних річей, якоїсь малої мисочки, і до самих найбільших,&nbsp;— має на собі виразну ознаку українського мистецтва»''<ref name="gazeta"/>.
 
Не зважаючи на те, що під час [[Друга світова війна|Другоїдругої світової війни]] будинок музею серйозно постраждав, в післявоєнний період архітектурний стиль, зовнішнє і внутрішнє оздоблення були відновлені в первісному вигляді і збереглися до наших днів.
 
== Постійна експозиція ==
Рядок 95:
| '''Полтавщини в кінці XVII — XVIII столітті'''|| Експозиція представляє період занепаду [[Гетьманщина|Гетьманської держави]] і [[Руїна|Руїни]]. Експонується [[Кизи-Кермен (дзвін)|Дзвін Кизи-Кермен]], відлитий київським майстром Афанасієм Петровичем із трофейних турецьких гармат здобутих Полтавським полком [[1695]] року, копія сорочки [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Павло Полуботок|Павла Полуботка]] та інші експонати.|| [[Файл:Полтавський краєзнавчий 10.jpg|200пкс]]
|-
| '''Утворення Полтавської губернії, побут населення Полтавщини в першій половині ХІХ століття'''||Матеріали висвітлюють утворення [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], розбудову [[Історія Полтави|Полтави]] як губернського центру, соціально-економічний, політичний та культурний розвиток краю, участь полтавців у [[Франко-російська війна 1812|Франко-російській війні 1812–1914 років]]. || [[Файл:Полтавський кразнавчий музей Зал № 11.jpg|міні|Полтавський кразнавчийкраєзнавчий музей_Залмузей №(зал № 11)]]
|-
| '''Поміщицький побут на Полтавщині в ХІХ —на початку ХХ століття'''|| В інтер’єрі панської вітальні ХІХ ст. експонуються речі з фондів музею: диван-софа, крісло, ломберний столик, копії портретів та скульптура ХІХ століття. || [[Файл:Полтавський кразнавчий музей Зал 12.jpg|міні|Полтавський кразнавчийкраєзнавчий музей_Залмузей (зал № 12)]]
|-
| '''Народних ремесел та селянського побуту'''|| Основну частину залу займає реконструкція селянської хати ХІХ ст., дах якої було знято зі справжнього будинку кінця ХІХ — початку ХХ ст. Експонуються типові речі інтер’єру селянського помешкання: лава, колиска, покуть, мисник, а також знаряддя ткацького ремесла  ― ткацький верстат, прядка та мотовило, не менш цікавим є верстат для виготовлення гребінців з рогу. || [[Файл:Полтавський кразнавчий музей Зал № 13.jpg|міні|Полтавський кразнавчийкраєзнавчий музей_Залмузей №(зал № 13)]]
|-
| '''Соціально-економічного, політичного та культурного розвитку Полтавщини середини ХІХ століття'''|| Демонструється карта Полтавської губернії, з відзначеними на ній найважливішими ярмарками. Експонується чумацька запряжка (паровиця)  — чучелаопудала волів сірої української породи та чумацький віз [[мажа]]. У вітринах матеріали, які висвітлюють розвиток освіти, науки, спорту, медицини, розповідають про видатних діячів культури  — Т.  Г.  Шевченка, І.  П.  Котляревського, М.  В.  Гоголя.|| [[Файл:Полтавський краєзнавчий 14.jpg|200пкс]]
|-
| '''Соціально-економічного та політичного життя на Полтавщині в кінцінаприкінці ХІХ — на початку ХХ століття'''|| У вітринах речі побуту населення Полтави початку ХХ ст. (годинники, праски, самовари, столові прибори, одяг (тальма, клок, чоловічий домашній халат), валіза, зразки вишивок та ін.). Подано реконструкцію типового інтер’єруінтер'єру помешкання полтавця та рекламу початку ХХ ст.|| [[Файл:Полтавський кразнавчий музей Зал № 15.jpg|міні|Полтавський кразнавчийкраєзнавчий музей_Залмузей №(зал № 15)]]
|-
|colspan="3" class="bright" | <center>'''Відділ етнографії'''</center>[[Етнографія|Етнографічний]] відділ музею був створений у [[1900]] році. Основу його склали зібрання місцевих кустарних виробів [[Скаржинська Катерина Миколаївна|Катерини Скаржинської]]. У [[1920]] році етнографічні експозиції були домінуючими в зібранні музею і займали площу понад 3000 квадратних метрів. У [[1940]] році частина колекцій з народного мистецтва була передана [[Полтавський художній музей|Полтавській картинній галереї]].
|-
| '''Етномистецька експозиція'''||Сучасна етнографічна експозиція Полтавського краєзнавчого музею «Народний побут. Народне мистецтво. ХVIII-ХХIХVIII—ХХI ст.», що розмістилася в одинадцяти затишних залах мансардного поверху на площі близько 750 квадратних метрів, створена ву 1990- х роках. Вона відтворює на основі тематико-хронологічного принципу різноманітні колекції традиційних видів мистецтва краю, які представлені у такій послідовності: дерево, малювання на дереві, гончарство, метал, ткацтво, вибійка, вишивання, вбрання, писанки, плетіння з рослинних матеріалів, вироби з кістки і рогу, житло та живопис новітньої доби.||
|-
|colspan="3" class="bright" | <center>'''Відділ новітньої історії'''</center> У [[1964]] році в експозиції музею сформований відділ історії радянського суспільства. З [[1992]] року він реорганізований у відділ історії [[ХХ століття]] з включенням до його складу відділів історії [[1917]]–[[1941]] років та [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] [[1941]]–[[1945]].
Рядок 129:
У листопаді [[2011]] року було оприлюднено результати роботи трирічної спільної археологічної експедиції фахівців музею та [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка]], яка досліджувала рештки [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лютенька)|Успенської церкви]] у селі [[Лютенька (село)|Лютенька]] [[Гадяцький район|Гадяцького району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. Цей храм, збудований [[1686]] року коштом [[Гадяцький полк|гадяцького полковника]] [[Михайло Борохович|Михайла Бороховича]], побудований у стилі [[Українське бароко|українського бароко]], був першою на Полтавщині мурованою церквою. На місці церкви археологи знайшли одяг української [[Козацька старшина|козацької старшини]] початку [[XVIII століття]], поховання дружини полковника, унікальну «портретну» ікону та інші унікальні артефакти. Якщо подібні знахідки й траплялися археологам раніше, то їх в Україні одиниці. Такого ж набору автентичного вбрання козацької старшини немає в жодному іншому музеї <ref>[http://pamjatky.org.ua/?p=2678 Скарби на руїні. Василь Неїжмак. 02.11.2011. Український пам'яткоохоронний ресурс «Відлуння віків»]</ref>. Старожитності козацької доби виявлені і на самій території подвір'я Полтавського краєзнавчого музею.
 
Протягом [[2010]]–—[[2011]] років у співпраці з фахівцями Полтавського національного педагогічного університету та Опішнянського [[Інститут керамології — відділення Інституту народознавства НАН України|інституту керамології]]&nbsp;— відділення [[Інститут народознавства НАН України|Інституту народознавства НАН України]] успішно провели дослідження [[Скіфські могили|скіфського кургану]] в урочищі [[Геєві могили]] поблизу [[Опішня|Опішні]] [[Зіньківський район|Зіньківського району]], Сторожівського [[Могила (насип)|курганного могильника]] біля [[Сторожове|Сторожового]] [[Чутівський район|Чутівського району]], багатошарового поселення в урочищі Татарський бугор біля [[Клюсівка|Клюсівки]] [[Новосанжарський район|Новосанжарського району]] <ref name="pkm">[http://www.pkm.poltava.ua/ukr/ Інформація офіційного сайту Полтавського краєзнавчого музею]</ref>.
[[Файл:Полтавський краєзнавчий двір.jpg|міні|праворуч|280пкс|[[Баби кам'яні|Половецькі баби]] у дворі краєзнавчого музею — археологічні знахідки в межах Полтави та її околиць]]
 
Рядок 140:
Дослідницьку роботу проводять як основні структурні підрозділи музею, так і науково-дослідні відділи пам'яткознавства, науково-освітньої пропаганди, фондів, [[Краєзнавство|краєзнавства]], [[Музеєзнавство|музеєзнавства]], [[Реставрація (мистецтво)|реставрації]] та [[дизайн]]у.
 
[[1993]] року за найкращу науково-дослідну та видавничу діяльність Полтавський краєзнавчий музей отримав Першу [[Премія імені Дмитра Яворницького|премію імені Дмитра Яворницького]] [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]] та був нагороджений Дипломом [[Міністерство культури України|міністерства культури України]] <ref>Україна туристична. Випуск І. Автор-упор. Болгов В. &nbsp;В.&nbsp;— К:. Український видавничий консорціум. 2006.&nbsp;— С. 161.</ref>.
 
В музеї регулярно проводяться науково-практичні конференції, публікуються наукові [[Монографія|монографії]], [[Наукове фахове видання|збірки]], [[каталог]]и, [[путівник]]и, методичні та інформаційні видання, [[Бібліографічний покажчик|бібліографічні покажчики]].
Рядок 162:
* «Полтавщина за роки незалежності України».
 
В музеї організуються і проводяться тематичні виставки, майстер-класи народних майстрів, пізнавальні театралізовані заходи<ref>[http://www.misto-tv.poltava.ua/news/6545/ Полтавські школярі знайомляться ближче з українськими традиціями. Новини студії «Місто». 20.03.2010]</ref><ref>{{Cite web |url=http://orthodox.pl.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=193%3Avirut-dutuna&Itemid=1 |title=Якщо вірить, молиться дитина &nbsp;— зійде благодать на Україну. 21.12.2011. Сайт Полтавської єпархії УПЦ КП |accessdate=18.01.2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140301143211/http://orthodox.pl.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=193%3Avirut-dutuna&Itemid=1 |archivedate=01.03.2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
== Режим роботи ==
Рядок 180:
|автор = Полтавська область. Природа, населення, господарство.
|частина =
|заголовок = Географічний та історико-економічний нарис, за ред. К.  О.  Маца
|оригінал =
|посилання =
Рядок 193:
}}
* {{книга
|автор = Волосков В.  Ф.
|частина =
|заголовок = Полтава: 100 памятных мест
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Полтавський_краєзнавчий_музей