БДСМ: відмінності між версіями

 

=== Витоки ===

 

Одне з найраніших графічних свідчень садомазохістських сцен сексуально-розважальної спрямованості було знайдено в [[Етруски|етруській]] усипальниці в [[Тоскана|Тоскані]]. Усередині печери Томба делла Фустігаціоне ({{lang-it|Tomba della Fustigazione}}; VI століття до н.&nbsp;е.) зображено двоє чоловіків, які шмагають жінку палицею і рукою під час любовних утіх. Ряд фресок еротичного характеру, виявлених при розкопках [[Помпеї|Помпей]], також містять елементи БДСМ&nbsp;— шмагання чоловіком жінки долонею, жінка зображена в наказовій позі над чоловіком тощо<ref>Francesco Paolo Maulucci Vivolo, «Pompeii's Erotic Songbook» (english edition), Casa Editriche Plurigraf, Terni, Italy, 2001 {{ref-en}} </ref>.

 

=== Оформлення БДСМ як субкультури ===

 

Садомазохістські практики повоєнних років примітні гомосексуальними рухами, такими як «Old Guard leather» і «Samois». «Old Guard leather» являла собою мережу закритих клубів, створених солдатами американської армії, що повернулися з Європи після закінчення Другої світової війни (у той період в американській армії гомосексуалізм отримав досить високе поширення). У цих клубах відтворювалася атмосфера сплетення жорстокості, еротизму, військової ієрархії та дисципліни, подібна військовій. «Samois» була організацією того ж типу, але утвореної лесбіянками-феміністками. Дії даної організації привели до початку поширення БДСМ серед [[Лесбійство|лесбіянок]], а в 1970-х роках «Samois», як і «Old Guard leather», «вийшла в світ», але не втратила на відміну від неї своєї лесбі-спрямованості<ref>{{Cite web|title=The Roots of 1970s lesbian sadomasochism – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2016/09/the-roots-of-1970s-lesbian-sadomasochism/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref><ref>{{Cite web|title=Guy Baldwin on the leather Old Guard – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2011/10/guy-baldwin-on-the-leather-old-guard/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>.

У 1950-і, крім того, виникає фотографія БДСМ-тематики, розрахована на широкий загал. Її впливовим представником був відомий американський фотограф і режисер Ірвінг Клоу, що видав в цей час серію фотографій, в основному&nbsp;— за участю відомої в той час еротичної фотомоделі [[Бетті Пейдж]]<ref>{{Cite web|title=Richard Foster’s The Real Bettie Page – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2015/10/richard-fosters-the-real-bettie-page/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Крім того, Клоу зняв один з перших еротичних фільмів з цієї тематики і організував видання коміксу, створеного знаменитими згодом БДСМ-художниками Джоном Віллі і Еріком Стантоном<ref>{{Cite web|title=Review: Eric Stanton & the History of the Bizarre Underground, by Richard Pérez Seves – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2019/03/review-eric-stanton-the-history-of-the-bizarre-underground-by-richard-perez-seves/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Приблизно в цей же час Бетті Пейдж стала однією з найуспішніших моделей таких напрямків, як [[фетиш]] і [[пін-ап]], піднявшись практично до рівня секс-символу, що на хвилі починалася на заході сексуальної революції спричинило поширення БДСМ. Італійський письменник і дизайнер Гвідо Крепакс, чиї твори багато в чому визначили розвиток стилю європейського «коміксу для дорослих» другої половини [[XX століття]], використовував у своїх роботах образ Пейдж<ref>{{Cite web|title=Guido Crepax’s trippy Bianca comics – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2012/09/guido-crepaxs-trippy-bianca-comics/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Прикладами швидкого поширення BDSM-тематики у фотографічному мистецтві другої половини XX століття можуть слугувати роботи таких фотографів, як Хелмут Ньютон (Німеччина)<ref>{{Cite web|title=Helmut Newton - Better Photography|url=http://www.betterphotography.in/features/helmut-newton/45877/|website=www.betterphotography.in|accessdate=2020-04-03}}</ref> і Роберт Маплторп (США)<ref>{{Cite web|title="I Want to See the Devil in Us All": How Robert Mapplethorpe's Queer BDSM Redefined Photography|url=http://www.artspace.com/magazine/art_101/i-want-to-see-the-devil-in-us-all-how-robert-mapplethorpes-queer-bdsm-redefined-photography|website=Artspace|accessdate=2020-04-03|language=english}}</ref>. Американський психолог Роберт Б'єнвеню вважав, що своєю появою сучасний БДСМ зобов'язаний трьом книгам: «European Fetish» (1928), «American Fetish» (1934) і «Gay Leather» (1950)<ref>{{Cite web|title=The Last Two Centuries of SM|url=http://www.lifeleatherpursuit.com/the-last-two-centuries-of-sm.html|website=www.lifeleatherpursuit.com|accessdate=2020-04-04}}</ref>.

 

 

Деякі дослідники, проте, вбачають підставою зростання популярності БДСМ її квазірелігійність. Численні ритуалізовані повторювані дії, добровільні обмеження, досягнення змінених станів свідомості, компенсують нестачу цих практик у сучасних релігіях<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=fTRcvkxWV-IC&pg=PA266&dq|title=Sexualities and Communication in Everyday Life: A Reader|last=Lovaas|first=Karen E.|last2=Jenkins|first2=Mercilee M.|date=2007|year=|publisher=SAGE|location=|pages=270|language=en|isbn=978-1-4129-1443-7}}</ref><ref>{{Cite web|title=SHAMANIC BDSM: RITUAL HUMILIATION OR KINKY SOUL CONNECTION?|url=https://www.the-numinous.com/2013/05/20/shamanic-bdsm-ritual-humiliation-or-kinky-soul-connection/|website=the Numinous|date=2013-05-20|accessdate=2020-04-04|language=en-US}}</ref>. Існує думка, що БДСМ протистоїть постмодернізму, пропонуючи нові правила та обмеження в нестійкому несерйозному світі<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=3sKj49_0fw4C&pg=PA191&lpg=PA191&dq|title=The Fourth Political Theory|last=Dugin|first=Alexander|date=2012|year=|publisher=Arktos|location=|pages=191|language=en|isbn=978-1-907166-65-5}}</ref> (див. також [[метамодернізм]]).