Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
шаблон портали, посилання |
||
Рядок 22:
== Історія ==
[[1624]] р. [[Чернецтво|ченці]] [[орден]]у [[кармеліти|кармелітів]], запрошені до Більшівців його власником, від [[1617]] р. коронним [[гетьман]]ом [[Мартин Казановський|Мартіном Казановським]], збудували тут дерев'яні храм і [[монастир]].
У [[1717]] році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму<ref name="РБ1">''Береговська Р.'' Барочний кармелітський Благовіщенський храм… — C. 41.</ref>). Після смерті полковника ([[1720]] р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ [[Ян Скарбек (архієпископ)|Ян Скарбек]] освятив храм у 1725 році.<ref name="РБ1"/>
Рядок 28:
Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви власників містечка князів [[Яблоновські|Яблоновських]]. Поряд із храмом відбудовували келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина [[Яблоновський Станіслав Вінцентій|Станіслава Вінцентія Яблоновського]]), було виготовлено [[вівтар]]і, розписано [[фрески|фресками]] внутрішні стіни церкви. [[15 серпня]] [[1777]] р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.
За радянських часів у приміщенні храму тримали свиней, приймали склотару та планували організувати тут музей атеїзму, будівля храму охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави|1153]]). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державного реєстру нерухомих пам’яток України]] (№ [[Список пам'яток архітектури національного значення|090020-Н]])<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2012-%D0%BF#Text|website=zakon.rada.gov.ua|accessdate=2021-02-27|title=Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929}}</ref>. З 2001 року храм перейшов під опіку Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців.
На основі науково-проектної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «[[Укрзахідпроектреставрація]]» [[2002]] року, розпочато реставрацію храму і монастирського комплексу при ньому.
Рядок 41:
У XIX ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині (свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]]). За описом [[1788]] р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до архіву, розміщеному в колишньому Бернардинському монастирі у Львові. Решту документів після закриття храму передали [[Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника|Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника]].
Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни [[Монастир|конвент]] у Більшівцях був центром римо-католицької парафії.
== Ікона Матері Божої святого Скапулярію ==
Рядок 63:
* Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/Санктуарій-Матері-Божої-в-Більшівцях-385214355167863/
{{бібліоінформація|#AFD6FF}}
{{Портали|Християнство|Галичина|Архітектура|Католицтво|Івано-Франківщина|Україна|Бароко}}
[[Категорія:Більшівці]]
| |||