Надзвичайна ситуація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
втрата чинності
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Вибухи_складів_в_Калинівці.jpg|thumb|Вибухи на складах боєприпасів у Калинівці 27.9.2017]]
 
'''Надзвичайна ситуація (НС)''' — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин
 
== Законодавче визначення в Україні ==
Українське законодавство визначає: "«обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності"».<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №&nbsp;5403-VI (Редакція від 12.05.2017)]</ref>
 
== Класифікація ==
Рядок 80 ⟶ 79:
 
=== Реконфігурування системної ієрархії ===
Загальновідомим афоризмом є вислів Чарльза Дарвіна про те, що виживає той, хто добре пристосовується до мінливих умов. Аналогічний сенс має висловлювання К.Гельвеція:<blockquote>«Я продовжую ще вчитися, &nbsp; писав К.&nbsp;А. &nbsp;Гельвецій, &nbsp;— моє виховання ще не завершене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більше здатним до нього: після моєї смерті. Все моє життя і є, власне, тривалим вихованням»<ref>{{Cite book
|title=М.М.Фіцула - Педагогіка: Посібник, 2002, Видавничий центр "Академія", с.216.
|last=
Рядок 90 ⟶ 89:
|language=
|isbn=
}}</ref>.</blockquote>Охопити одним підходом множину усеможливих потенційних ситуацій неможливо, однак існують універсальні підходи, які оформлюють діяльність у більшості випадків зручним й ефективним чином для відповіді на ці ситуації. Ситуації можуть бути попереджені за управління, щоб до них не доводилося згодом адаптовуватися, однак передбачити небажані події не завжди вдається, тому замість управління доводиться вдаватися до регулювання. У таких випадках ефективність системи управління характеризується єдиним показником -&nbsp;— часом реакції:
 
<math>\tau=t_{1}-t_{0},</math>
 
де <math>t_{0}</math> -&nbsp;— момент часу, коли виникла необхідність здійснення дії (момент виникнення проблеми), <math>t_{1}</math> -&nbsp;— момент вирішення проблеми. Причому <math>t_{1}</math> можна також поділити на дві частини: час, коли виробляється рішення (внутрішній лаг) та час, коли вироблені рішення реалізуються (зовнішній лаг). Для системи може бути визначений деякий критичний проміжок часу, протягом якого будь-які рішення проблеми ще мають сенс, <math>\tau<\tau_{\text{кр}}.</math>
 
Для опису та реконфігурування системної ієрархії може застосовуватися математичний апарат на основі багатозначної логіки. Множина поточних задач розглядається як [[частково впорядкована множина]] у відповідності із пріорітетами цих задач. Елементи системи при цьому мають необхідний набір елементарних дій для вирішення й виникаючих нових задач. Виникнення у системі такої нової задачі вимагає перебудови ґратки задач системи, тобто зміни визначення відношення часткового порядку у ній у відповідності із пріоритетністю вирішення цієї нової задачі<ref>{{Cite book
Рядок 106 ⟶ 105:
|language=
|isbn=
}}</ref>.
 
Основними заходами у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є: