БДСМ: відмінності між версіями

У своєму сучасному вигляді культура БДСМ зародилася на рубежі [[XIX]] і [[XX]] століть завдяки розквіту масової літератури та фотографії. Вона розвивалася в руслі жіночої емансипації, зміни моди в бік [[утилітаризм]]у, та була виявлялася радше як ігри з елементами домінування-покори в європейських борделях, ніж втіленні ідей де Сада чи Захер-Мазоха<ref name=":5" />. В 1930-і та ранні 1940-і роки в таких практиках переважали стосунки з домінуючими жінками та підлеглими чоловіками, ігри з переодяганням, бондажем і використанням незвичайних костюмів<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=SaQdAAAAQBAJ&pg=PA39&lpg=PA39&dq|title=Fetish Style|last=Lunning|first=Frenchy|date=2013-08-15|year=|publisher=A&amp;C Black|location=|pages=37-|language=en|isbn=978-1-4725-3530-6}}</ref>.

 

 

У 1950-і, крім того, виникає фотографія БДСМ-тематики, розрахована на широкий загал. Її впливовим представником був відомий американський фотограф і режисер Ірвінг Клоу, що видав в цей час серію фотографій, в основному&nbsp;— за участю відомої в той час еротичної фотомоделі [[Бетті Пейдж]]<ref>{{Cite web|title=Richard Foster’s The Real Bettie Page – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2015/10/richard-fosters-the-real-bettie-page/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Крім того, Клоу зняв один з перших еротичних фільмів з цієї тематики і організував видання коміксу, створеного знаменитими згодом БДСМ-художниками Джоном Віллі і Еріком Стантоном<ref>{{Cite web|title=Review: Eric Stanton & the History of the Bizarre Underground, by Richard Pérez Seves – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2019/03/review-eric-stanton-the-history-of-the-bizarre-underground-by-richard-perez-seves/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Приблизно в цей же час Бетті Пейдж стала однією з найуспішніших моделей таких напрямків, як [[фетиш]] і [[пін-ап]], піднявшись практично до рівня секс-символу, що на хвилі починалася на заході сексуальної революції спричинило поширення БДСМ. Італійський письменник і дизайнер Гвідо Крепакс, чиї твори багато в чому визначили розвиток стилю європейського «коміксу для дорослих» другої половини [[XX століття]], використовував у своїх роботах образ Пейдж<ref>{{Cite web|title=Guido Crepax’s trippy Bianca comics – The History of BDSM|url=https://historyofbdsm.com/2012/09/guido-crepaxs-trippy-bianca-comics/|website=historyofbdsm.com|accessdate=2020-04-03}}</ref>. Прикладами швидкого поширення BDSM-тематики у фотографічному мистецтві другої половини XX століття можуть слугувати роботи таких фотографів, як Хелмут Ньютон (Німеччина)<ref>{{Cite web|title=Helmut Newton - Better Photography|url=http://www.betterphotography.in/features/helmut-newton/45877/|website=www.betterphotography.in|accessdate=2020-04-03}}</ref> і Роберт Маплторп (США)<ref>{{Cite web|title="I Want to See the Devil in Us All": How Robert Mapplethorpe's Queer BDSM Redefined Photography|url=http://www.artspace.com/magazine/art_101/i-want-to-see-the-devil-in-us-all-how-robert-mapplethorpes-queer-bdsm-redefined-photography|website=Artspace|accessdate=2020-04-03|language=english}}</ref>. Американський психолог Роберт Б'єнвеню вважав, що своєю появою сучасний БДСМ зобов'язаний трьом книгам: «European Fetish» (1928), «American Fetish» (1934) і «Gay Leather» (1950)<ref>{{Cite web|title=The Last Two Centuries of SM|url=http://www.lifeleatherpursuit.com/the-last-two-centuries-of-sm.html|website=www.lifeleatherpursuit.com|accessdate=2020-04-04}}</ref>.