Промислова революція в Англії: відмінності між версіями

'''Промислова революція в Англії''' — події, так чи інакше пов'язані з переходом економіки [[Англія|Англії]] від аграрно-феодальної до промислово-капіталістичної в період з 1780-х по 1830-40-ті роки.

Аграрний переворот XV—XVI століть (початок Британської аграрної революції) був найважливішою передумовою промислової революції. В результаті нього прискореними темпами розвивалося високотоварне, засноване на фермерстві [[сільське господарство]]. Англійські [[фермер]]и інтенсивно господарювали, поліпшуючи [[Агротехніка|агротехніку]] і [[Агрокультура|агрокультуру]]. Поширилася [[сівозмінна система]], [[травосіяння]]. Широко застосовували парові плуги, [[Машина|машини]], дренажні роботи, використовували [[мінеральні добрива]]. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.

Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в [[Англія|Англії]] полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. [[Англія]] перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державудержаву світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств [[Північна Америка|Північної Америки]], [[Індія|Індії]] та інших [[Колонія|колоніальних володінь]], вкладалися в англійську промисловість.

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було [[Географічне положення|географічне розташування]] [[Велика Британія|Великої Британії]] та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади [[Залізні руди|залізної руди]] та [[вугілля]], наявність [[Сировина|сировини]] для [[Текстильна промисловість|текстильної промисловості]].

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і [[Механізм|механізмів]].

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом [[механічний ткацький верстат|механічного ткацького верстата]] [[Едмунд Картрайт|Е. Картрайта]] у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші [[Машина|машини]] і [[Фабрика|фабрики]]. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мали винаходи шотландського механіка [[Джеймс Ватт|Джеймса Ватта]], який у [[1769]] винайшов першу [[парова машина|парову машину]]. У [[1782]] р. Дж. Ватт удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати [[вугілля]] як основне [[паливо]], ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік від [[Бірмінгем]]а), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 у [[Велика Британія (значення)|Великій Британії]] працювало 320 парових машин [[Джеймс Ватт|Дж. Ватта]], їхня кількість та потужність постійно зростала.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло [[машинобудування]], основу якого становили винахід і широке застосування [[токарний верстат|токарного верстата]] та [[свердлильна машина|свердлильної машини]]. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У [[1812]] в Англії пущено пароплав на р. [[Клайд]]. У той же час розпочалися експерименти на [[Залізниця|залізницях]]. [[Річард Тревітік|Р. Тревітік]] збудував декілька моделей [[Лондонська парова карета|парових повозок]]. Продовжив його пошуки [[Джордж Стефенсон|Дж. Стефенсон]], який створив самохідну паросилову установку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 пройшов перші випробування і розвивав [[швидкість]] 22 км/год. Згодом цей показник був збільшений до 48 км/год. У 1831 році була збудована перша в [[Англія|Англії]] та світі залізниця, яка з'єднала [[Манчестер]] і [[Ліверпуль]] та мала велике господарське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію [[Англія|Англії]]. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. [[Англія]] перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії [[Англія|Англії]] сприяла економічна політика [[Держава|держави]]. До 1840-х років, коли індустріалізація ще не була завершена, в [[Англія|Англії]] панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, [[буржуазія]] проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване [[фрітрейдерство]] (від ''free trade'' — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в [[Англія|Англію]], і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало [[Англія|Англії]] як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в [[Англія|Англії]] дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. [[Промисловий пролетаріат]] становив 45,5 % зайнятого населення. [[Урбанізація]] перетворила Велику Британію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75 % [[населення]].