[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, уточнення
Рядок 4:
{{Otheruses|Театр «Берегиня»}}
 
'''Береги́ня''' — істота східнослов'янської міфології, нижче жіноче божество чи дух-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Точні функції берегинь залишаються дискусійними, оскільки джерела про них вкрай уривчасті. Берегині згадуються в писемних пам'ятках XIV—XV ст., популяризовані фольклористами в XIX—XX ст. Більшість трактувань берегинь як надприродних істот або уособлень материнства й жіноцтва належать вже до часу незалежної України.
 
== Образ і функції ==
Рядок 48:
|location=Харків
|pages=11-16
}}</ref>. Утім, немає свідчень, що це саме берегині, а радше -&nbsp;— [[Вазон (символ)|вазонки]], стилізовані [[Світове дерево|Дерева Життя]]<ref name=":4" />.
 
== Берегині в давніх джерелах ==
Рядок 79:
Російський історик [[Рибаков Борис Олександрович|Борис Рибаков]] виводив назву берегинь від грецького «земля» (давньоруська транскрипція — «берние»). Згідно з Б.Рибаковим, зв'язок берегинь з поняттями «берег» і «оберігати» співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян були представлені [[упир]]ями.
 
Українська феміністка, антропологиня [[Кісь Оксана Романівна|Оксана Кісь]] відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення матріархальності суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобелянської]], [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки Основ’яненкаОснов'яненка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]. Хоча багато з них були [[Народовці|народовцями]] та знайомими з ідеями [[Фемінізм|фемінізмуфемінізм]]у, їхні твори належить вважати продуктом [[Ідеологія|ідеології]], а не зображенням дійсного життя українства<ref name=":5" />.
 
== Берегиня в сучасній культурі ==
[[Файл:Statue of Berehynia.jpg|міні|Cкульптура "«берегині"» на верхівці Монументу Незалежності, Київ]]
У сучасній українській культурі берегиня часто описується як стародавня богиня -&nbsp;— покровителька дому, дух-захисник або уособлення материнства, жіноцтва. Нерідко берегиня подається як свідчення та символ матріархату давніх українців. У переносному значенні берегиня -&nbsp;— жінка, що піклується про дім, родину. Часом берегиня ототожнюється з [[Оранта|Орантою]] -&nbsp;— типом зображення [[Діва Марія|Божої Матері]] з піднятими руками<ref name=":5" />.
 
Берегиня набула популярності в українській культурі наприкінці існування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] за [[Перебудова|Перебудови]]<ref>{{Cite book