[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Згруповано однакові примітки
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Згруповано однакові примітки
Рядок 35:
Доцільність застосування кіраси іноді піддавали сумніву. Прусські кірасири відмовилися від кірас перед [[наполеонівські війни|наполеонівськими війнами]], але повернулися до них у 1814 році. У цей же період тільки один британський кавалерійський полк (королівський кінно-гвардійський) носив кіраси: у [[Фландрська кампанія|Нідерландську кампанію 1794 року]], використовуючи нагрудники зі сховищ<ref>W.Y. Carman, ''A Dictionary of Military Uniform'', {{ISBN|0-684-15130-8}}</ref>. Австрійці використовували полегшений обладунок, що складався тільки з нагрудної пластини і шолома<ref>Philip Haythornthwaite, ''Austrian Army of the Napoleonic Wars&nbsp;— Cavalry'', {{ISBN|0-85045-726-2}}</ref>. [[Наполеон]] вважав кірасу ефективним захистом і навіть впровадив її у двох [[карабінери|карабінерських]] полках після [[битва при Ваграмі|битви при Ваграмі]]. У Російській армії після скасування півкірас австрійського типу в 1801 році повернулися до повних кірас у 1812, впровадивши їх у всі армійські і гвардійські кірасирські полки; у таких обладунках російські кірасири билися в [[Бородінська битва|Бородінській битві]]. Після [[Тарутінський бій|Тарутінської битви]] трофейні французькі кіраси були передані Псковському драгунському полку, який офіційно був перетворений у кірасирський. Незважаючи на технологічну кращість порівняно зі середньовічними обладунками, кіраси наполеонівського часу залишалися обтяжливим аксесуаром і сильно нагрівалися в жарку погоду, проте, з огляду на надаваний додатковий захист і вражаючий вигляд броньованого вершника, продовжували зберігатися в арміях.
 
В австрійській армії кіраси (що складалися з одного нагрудника) скасовують у 1860 році<ref>Rothenburg, G. ''The Army of Francis Joseph''. West Lafayette: Purdue University Press, 1976. p 63.</ref>,<ref name=":0">{{cite book|first=Darko|last=Pavlovic|page=33|title=The Austrian Army 1836-66 (2) Cavalry|ISBN=1-85532-800-3}}</ref><ref name=":1">Richard Knotel, page 24 «Uniforms of the World», {{ISBN|0-684-16304-7}}</ref>, а 8 років по тому розформовуються і самі кірасирські полки<ref name=":0"/><ref>Richard Knotel, page 24 «Uniforms of the World», {{ISBN|0-684-16304-7}}<name=":1"/ref>. У російській і німецькій арміях у другій половині XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. кіраси (у вигляді нагрудних пластин) служать елементом лише парадної форми і тільки в мирний час<ref>{{cite book|first=Ulrich|last=Herr|page =268|title=The German Cavalry from 1871 to 1914|isbn=3-902526-07-6}}</ref>. У французькій армії, напроти, кіраса зберігається і в польовій формі. Перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] обговорювалося їх збереження тільки як елемента парадної форми, але ще в перші тижні війни кіраси з шоломами зберігали у складі польової форми, обтягаючи їх коричневою або синьою тканиною<ref>Louis Delperier, pp=62-67 ''Les Cuirassiers 1845—1918,'' Paris: Argout-Editions, 1981</ref> поверх демаскуючих металевих елементів<ref>{{cite book|first=Laurent|last=Mirouze|pages=258–259|title=The French Army in the First World War - To Battle 1914|year=2007|isbn=978-3-902526-09-0}}</ref>. Втім, незабаром виявилося, що кіраси некорисні в умовах нової війни, хоча їх офіційно скасували тільки в жовтні 1915 року<ref>Louis Delperier, pp 34 and 60 ''Les Cuirassiers 1845—1918,'' Paris: Argout-Editions, 1981</ref>.
 
== Див. також ==