Туполєв Андрій Миколайович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Matsievsky (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 33:
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!)}} -->
|автограф =
|примітки =
|особиста_сторінка =
}}
'''Туполєв Андрій Миколайович''' ([[10 листопада]] [[1888]] — [[23 грудня]] [[1972]]) — радянський авіаконструктор, [[Генерал-полковник інженерно-технічної служби|генерал-полковник інженер]], [[доктор технічних наук]], член [[АН СРСР]].
 
Під керівництвом Туполєва створено понад 100 типів військових та цивільних літаків, 70 з яких випускались серійно. На його літаках було встановлено 78 світових рекордів, та виконано понад 30 перельотів, що увійшли в історію. Зокрема бомбардувальник [[Ту-2]], [[Реактивний двигун|реактивні]] пасажирські [[Ту-104]], [[Ту-124]] та надзвуковий [[Ту-144]]<ref>[[УСЕ]]</ref>.
 
Був жертвою [[Сталінські репресії|сталінського терору]], в'язень [[ГУЛАГ|ГУЛАГ СРСР]].
 
== Біографія ==
В [[1908]] році вступив до [[Московський державний технічний університет імені Баумана|Імператорського технічного училища]] (пізніше [[МВТУ]]), в [[1918]] році закінчив його з відзнакою. З 1909 член гуртка повітроплавання. Брав учать в будівництві планера, на якому самостійно здійснив перший політ (1910). В 1916-18 роках Туполєв брав участь в роботах першого в Росії авіаційного розрахункового бюро; конструював перші [[Аеродинамічна труба|аеродинамічні труби]] в училищі. Разом з [[Жуковський Микола Єгорович|Жуковським]] був організатором та одним з керівників [[ЦАГІ]]. В 1918 — 19361918—1936 роках   — член колегії та заступник начальника цього інституту з дослідницького цілометалевого літакобудування.
 
У результаті співпраці із комуністичним режимом заарештований та запроторений ними до концтаборів ГУЛАГ. У концтаборі займався проєктуванням літаків   — «за баланду».
В [[1908]] році вступив до [[Московський державний технічний університет імені Баумана|Імператорського технічного училища]] (пізніше [[МВТУ]]), в [[1918]] році закінчив його з відзнакою. З 1909 член гуртка повітроплавання. Брав учать в будівництві планера, на якому самостійно здійснив перший політ (1910). В 1916-18 роках Туполєв брав участь в роботах першого в Росії авіаційного розрахункового бюро; конструював перші [[Аеродинамічна труба|аеродинамічні труби]] в училищі. Разом з [[Жуковський Микола Єгорович|Жуковським]] був організатором та одним з керівників [[ЦАГІ]]. В 1918 — 1936 роках  — член колегії та заступник начальника цього інституту з дослідницького цілометалевого літакобудування.
 
У результаті співпраці із комуністичним режимом заарештований та запроторений ними до концтаборів ГУЛАГ. У концтаборі займався проєктуванням літаків  — «за баланду».
 
Тричі [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1945]], [[1957]], [[1972]]). Під його керівництвом створено понад 100 типів військових і цивільних [[літак]]ів, переважно марки «Ту». [[1973|1973 року]] у [[Київ|Києві]] на його честь названо [[Вулиця Академіка Туполєва (Київ)|вулицю]].
Рядок 60 ⟶ 59:
 
== Арешт та ув'язнення ==
[[21 жовтня]] [[1937|1937 року]] А.  М.  Туполєв був заарештований і звинувачений у [[Шкідництво|шкідництві.]] Також, його звинувачували у приналежності до контрреволюційної організації. Разом з ним було заарештовано багато провідних спеціалістів [[ЦАГІ]] та КБ. Заарештували й директорів більшості [[Авіазавод|авіазаводівавіазавод]]ів. [[28 травня]] [[1940]] року [[Воєнна колегія Верховного суду СРСР|ВКВС]] СРСР виніс вирок  — 15 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав, конфіскація особистого майна.
 
Його звинуватили у керівництві антирадянської шкідницької організації, що проводила [[Диверсія|диверсійну]] шкідницьку роботу. Окрім того, згідно з вироком, А.  М.  Туполєв з 1924 року був агентом французької розвідки та передавав за кордон свідчення, що були [[Державна таємниця|державною таємницею]]. Вирок винесла колегія у складі [[В.В.Ульріх УльрихВасиль Васильович|В.  В.  Ульріха]] (голова колегії), [[І. О. Матулєвіч|І. О. Матулєвіча]]а, [[А. М. Орлов|А. М. Орлова]]а, секретар Батнер О. О.
 
За показами Головного маршала авіації [[Голованов Олександр Євгенович|О.  Є.  Голованова]], в розмові з ним [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й.  В.  Сталін]] сказав, що не вірить у винуватість Туполєва. Факти, що компрометували та були переглянуті слідством, не мали жодного стосунку до вироку (справа велась співробітником 2-го слідчого відділу [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] Габітовим).
 
Знаходячись в ув'язненні, Туполєв працював в закритому [[Конструкторське бюро|КБ]] [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]]  — [[ЦКБ 29]] («Туполєвська шарага»). В [[Липень|липні]] [[1941|1941 року]] був звільнений від подальшого ув'язнення зі зняттям судимості. Туполєва було повністю реабілітовано [[9 квітня]] [[1955|1955 року]].
 
== Останні роки та смерть ==
Був членом [[Центральний виконавчий комітет СРСР|ЦВК СРСР]]. Депутат [[ВР СРСР]] (1950 — 19721950—1972 роки).
 
Помер [[23 грудня]] [[1972|1972 року]]. Похований в [[Москва|Москві]] на [[Новодівичий цвинтар (Москва)|Новодівичому цвинтарі]] (ділянка №8№ 8).
 
== Сім'я ==
 
* Дружина  — Туполєва (дівоче прізвище  — Желтякова) Юлія Миколаївна (1894 — 19621894—1962).
*Син Син — [[Туполєв Олексій Андрійович|Туполєв, Олексій Андрійович]] (1925 — 20011925—2001)  — відомий радянський авіаконструктор.
*Донька Донька — [[Туполєва, Юлія Андріївна]] (1920 — 20111920—2011)  — заслужена лікарка РФ, завідувачка терапевтичного відділення [[МДКБ імені Боткіна]], особиста лікарка Андрія Миколайовича Туполєва (батька).
*Зять Зять — [[Вуль, Володимир Михайлович]] (1920 — 20121920—2012)  — ведучий конструктор [[Туполєв (конструкторське бюро)|КБ Туполєв]], заступник генерального конструктора.
 
== Громадсько-політична діяльність ==
Рядок 84 ⟶ 83:
 
== Див. також ==
* [[12704 Туполєв]]&nbsp; &nbsp;— астероїд, названий на честь авіаконструктора<ref>{{JPL мале тіло|12704}}</ref>.
* [[Полікарпов Микола Миколайович]]