Чоповичі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
м виправлення дат |
||
Рядок 48:
Тривалий час історія древлян та Древлянського князівства за різних історичних обставин замовчувалася та викривлялася. Особливо негативну роль відігравали залежність древлян від Києва, Литовсько-Польської держави, Російської та Радянської імперії, котрі були не зацікавлені в об'єктивному її висвітленні. Численні історичні джерела, артефакти (залишки укріплень тощо), давні перекази, історичні архіви підтверджують стародавність селища та його заснування князем Чопом Древлянським. Так історик-краєзнавець М. І. Брицун-Ходак в книзі «Тисячолітні веди Землі Древлян на стор. 417 стверджує ''»…Серед названих Чоповців, Скуратовців, Меленівців, Чопи-Чоповичі найдревніша гілка Старого Роду Х віку, генеза Роду має набагато древніший корінь… Древність Роду Чопів-Чоповичів не викликає сумнівів. Вони мають глибинний корінь Племен Полуденного Світу…".'' Факт отримання князем Ігнатом Чопом Древлянським Грамоти на отримання землі- нагороди підтверджують також багато істориків (В.Антонович, В.Тимошенко, М. І. Брицун-Ходак, В. Баранівський, А.Томашевський, Ю. М. Кононученко-Чопівський та інші).
Є помилковою думка, що назва селища походить від нащадка князя Чопа Древлянського Ігната Чопа який володів селищем та належав до [[околична шляхта|околичної руської шляхти]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] .та представляв раніше надані документи на право володіння землею. За військові подвиги та заслуги предків він отримав підтвердження на володіння Чоповими землями, що було затверджено відповідними документами ВКЛ на межі [[XV]] та [[XVI]] сторіч.<ref>{{Cite web |url=http://www.polissya.eu/2009/09/selo-chopovichi-malinskogo-raiona-nazva.html |title=Путівник селища Чоповичі |accessdate=18
[[1847]] року в Чоповичах проживало понад 3500 жителів, з яких 283 сім'ї були з роду [[Дворяни|дворян]] Чопівських та 84 сім'ї з інших родів<ref>Історико-географічний словник Малинщини ([http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121018081621/http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm |date=18
У другій половині [[XIX століття]] почали діяти [[фабрика]] гнутих меблів, миловарний і свічковий [[завод]]и, лісопильний завод, [[аптека]]. Працювали в цей час також 7 [[вітряк]]ів і 4 [[млин]]и.
| |||