Ґрунти України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Агрогрунтове районування України.png|thumb|Створено на основі ґрунтової карти-схеми [[агроґрунтовеАгрогрунтове районування України|агроґрунтового районування]] УРСР]]
 
Більша частина [[Територія України|території України]] розташована у західній частині [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], при цьому рівнини займають 95 % території України, а гори — лише 5 % (на заході — [[Карпати]] (4 %), на півдні — [[Кримські гори]] (1 %). Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу (близько 60 % сільськогосподарських угідь є рівнинними, а ще 35 % мають кут нахилу в діапазоні між 1° та 3°) та наявності великих площ [[чорнозем]]у (третина світових запасів), в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 60 % всієї території України. Територія України поділена на три природно-кліматичні зони: [[Полісся]], [[Лісостеп]], [[Степ]].
 
Рядок 15 ⟶ 17:
 
У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені [[солонці]] — малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним умістом солей. У південних степах утворилися [[солончаки]] — неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщі. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на [[Солоді]], в яких засолений шар зникає, зате з'являються глейові горизонти.
 
[[Файл:Агрогрунтове районування України.png|thumb|Створено на основі ґрунтової карти-схеми [[агроґрунтове районування України|агроґрунтового районування]] УРСР]]
 
== Зональні ґрунти ==