Шляхта: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
| isbn = 0-231-05351-7 }}</ref>{{rp|211}} Після [[Городельська унія|Городельської унії]] католицьке литовсько-руське боярство отримало права та герби польської шляхти<ref name="davies--norman" />{{rp|211}}, що викликало незадоволення православного боярства і призвело до [[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438)|громадянської війни]]. Незважаючи на поразку, православне боярство [[Віленський привілей 1447|Віленським привілеєм]] все ж отримало ці права.
З приєднанням до корони [[Королівська Пруссія|Королівської Пруссії]] та [[Інфлянтське воєводство|Інфлянтів]] тамтешня аристократія також отримали права і свободи коронної шляхти. В той час як тривала соціальна та релігійна напруга на Русі призвела до [[Повстання Хмельницького]], яку деякі польські дослідники з політичних міркувань трактують як «громадянську війну»<ref>[https://repozytorium.amu.edu.pl/bitstream/10593/17628/1/doktorat.pdf Działalność polityczno – dyplomatyczna Bohdana Chmielnickiego]</ref><ref>[http://mwb.com.pl/studia/wp-content/uploads/2017/05/04_W_Kucharski_Rzeczypospolita_w_obliczu_wojny.pdf RZECZPOSPOLITA W OBLICZU WOJNY DOMOWEJ 1648-1649 R. ZABIEGI DYPLOMATYCZNE, PRZYGOTOWANIA WOJSKOWE]</ref>, бо починалася вона із шляхетської суперечки і права шляхтича на власну війну. Насправді ж повстання охопило всі верстви населення Русі і переросло у війну визвольну, протягом якої значна кількість руської шляхта приєдналась до козаків і зіграла ключову роль в формуванні [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. В угодах з коронним урядом та царем шляхта зберегла та закріпила своє панівне становище. А споріднившись з козацькими старшинами нешляхетського походження та шляхтою, що пізніше переселились на землі [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] з Речі Посполитої, Валлахії, Молдавії тощо, сформувала [[
З [[Поділи Речі Посполитої|поділами Речі Посполитої]] та [[Ліквідація автономії Гетьманщини|ліквідацією Війська Запорозького]], шляхта почала втрачати свої юридичні привілеї та соціальний статус. Остаточно на землях колишньої Речі Посполитої шляхетські права були ліквідовані Декретом про знищення станів та статських чинів та [[Польська конституція 1921 року|польською конституцією 1921 року]].
| |||