Вікіпедія

Надзвичайна ситуація: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Виправлення, невеликий підрозділ
Рядок 3:
 
== Законодавче визначення в Україні ==
Українське законодавство визначає: «обстановкаобставини на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, якаякі характеризуєтьсявідзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена [[Катастрофа|катастрофою]], [[Аварія|аварією]], [[Пожежа|пожежею]], [[Стихійне лихо|стихійним лихом]], [[Епідемія|епідемією]], [[Епізоотія|епізоотією]], [[Епіфітотія|епіфітотією]], застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю абота здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності».<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №&nbsp;5403-VI (Редакція від 12.05.2017)]</ref>
 
== Класифікація ==
Рядок 11:
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998. N 1099 (1099-98-п) «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій», яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004&nbsp;р. N 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виділяє як основну підставу класифікації&nbsp;— обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації.
 
''Надзвичайні ситуації техногенного характеру''&nbsp;— це наслідок [[транспортна аварія|транспортних аварій]], [[катастрофа|катастроф]], [[пожежа|пожеж]], неспровокованих [[вибух]]ів чи їх загроза, [[аварія|аварій]] з викидом (загрозою викиду) небезпечних [[хімічні речовини|хімічних]], [[радіоактивніРадіоактивні речовиниматеріали|радіоактивних]], [[біологічніБіологічно активні речовини|біологічних речовин]], раптового руйнування [[споруда|споруд]] та [[будівля|будівель]], аварій на [[інженерні мережі|інженерних мережах]] і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на [[Гребля (споруда)|греблях]], [[дамба]]х тощо.
 
''Надзвичайні ситуації природного характеру''&nbsp;— це наслідки небезпечних [[геологічні явища|геологічних]], [[метеорологічні явища|метеорологічних]], [[гідрологічні явища|гідрологічних]], [[морські|морських]] та прісноводних явищ, [[деградація ґрунтів|деградації ґрунтів]] чи [[надра|надр]], природних [[пожежа|пожеж]], змін стану [[повітряний басейн|повітряного басейну]], [[інфекційні захворювання|інфекційних захворювань]] людей, [[сільськогосподарські тварини|сільськогосподарських тварин]], масового ураження [[сільськогосподарські рослини|сільськогосподарських рослин]] хворобами чи [[шкідник]]ами, зміни стану [[водні ресурси|водних ресурсів]] та [[біосфера|біосфери]] тощо.
{{main|Надзвичайні ситуації гідрогеологічного характеру}}
 
'' Антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза [[терористичний акт|терористичного акту]] (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних уставустановок і [[ядерні матеріали|матеріалів]], систем [[зв'язок|зв'язку]] та [[телекомунікації]], напад чи замах на екіпаж [[судноПовітряне повітрянесудно|повітряного]] чи [[судно|морського судна]]), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення [[вибуховийВибухові пристрійматеріали|вибухових пристроїв]] у громадських місцях, викрадення [[зброя|зброї]], виявлення застарілихзадавнених боєприпасів тощо.''
 
''Надзвичайні ситуації військового характеру''&nbsp;— це ситуації, пов'язані з наслідками застосування [[зброя масового ураження|зброї масового ураження]] або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження [[населення]] внаслідок зруйнування [[АЕС|атомних]] і [[ГЕС|гідроелектричних станцій]], складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючихсильнодійних отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
 
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій&nbsp;— <tt>загальнодержавний</tt>, <tt>регіональний</tt>, <tt>місцевий</tt> та об'єктовий.
Рядок 40:
=== Природні причини ===
З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами.
За причиною виникнення, вони поділяються на :
1. Тектонічні&nbsp;— пов'язані з процесами, що виникають з змінами предметів і явищ Землі.
2. Топологічні&nbsp;— причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.
Рядок 89:
|language=
|isbn=
}}</ref>.</blockquote>Охопити одним підходом множину усеможливих потенційних ситуацій неможливо, однак існують універсальні підходи, які оформлюють діяльність у більшості випадків зручним й ефективним чином для відповіді на ці ситуації. Ситуації можуть бути попереджені запід час управління, щобщоби до них не доводилося згодом адаптовуватисяпристосовуватися, однак передбачити небажані події не завжди вдається, тому замість управліннякерування доводиться вдаватися до регулювання. У таких випадках ефективність системи управління характеризується єдиним показником&nbsp;— часом реакції:
 
<math>\tau=t_{1}-t_{0},</math>
Рядок 95:
де <math>t_{0}</math>&nbsp;— момент часу, коли виникла необхідність здійснення дії (момент виникнення проблеми), <math>t_{1}</math>&nbsp;— момент вирішення проблеми. Причому <math>t_{1}</math> можна також поділити на дві частини: час, коли виробляється рішення (внутрішній лаг) та час, коли вироблені рішення реалізуються (зовнішній лаг). Для системи може бути визначений деякий критичний проміжок часу, протягом якого будь-які рішення проблеми ще мають сенс, <math>\tau<\tau_{\text{кр}}.</math>
 
Для опису та реконфігурування системної ієрархії може застосовуватися математичний апарат на основі багатозначної логіки. Множина поточних задач розглядається як [[частково впорядкована множина]] у відповідності із пріорітетамипріоритетами цих задач. Елементи системи при цьому мають необхідний набір елементарних дій для вирішення й виникаючихвиниклих нових задач. Виникнення у системі такої нової задачі вимагає перебудови ґратки задач системи, тобто зміни визначення відношення часткового порядку у ній у відповідності із пріоритетністю вирішення цієї нової задачі<ref>{{Cite book
|title=Д. Ю. Максимов, Реконфигурирование системной иерархии методами много-значной логики,Автомат. и телемех., 2016, выпуск 3, 123–136
|last=
Рядок 114:
* завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення населення
* організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання
* завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно діючихчинних, локальнихмісцевих систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших [[Об'єкт підвищеної небезпеки|об'єктів підвищеної небезпеки]]
* централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіо провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації
 
=== Спостереження ===
З метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється: створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю зіз включеннямзалученням до них існуючихнаявних сил і засобів контролю; організація, збирання, опрацювання і передавання інформаціїданих про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води з радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.
 
=== Укриття в захисних спорудах ===
Укриттю в захисних спорудах, у разі необхідності, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працюючаробоча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах). Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:
 
* комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення НС техногенного та природного характеру
Рядок 170:
* створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів
* розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру
* організацію будівництва протизсувних, протиповеневих, протиселевихпроти-селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення
* реалізацію заходів санітарної охорони території
 
=== Медичний захист ===
Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідеміологічного благополуччядобробуту в зонах НС техногенного та природного характеру повинні передбачати:
 
* планування і використання існуючихнаявних сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання
* введення в дію Національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації НС техногенного та природного характеру
* розгортання в умовах НС техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів
Рядок 213:
* розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки
* пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки
 
===   Дотримуватися «належних відомих практик за надзвичайних ситуацій»: ===
 
*   Не намагатися одразу піти і забрати своїх [[Дитина|дітей]]. Про них подбає педагогічний колектив та служби з надзвичайних ситуацій у шкільних та позакласних умовах.
 
*   Уникати використання телефону, щоби залишити телефонні мережі доступними для екстрених служб.
 
*   Не торкатися жодних предметів зовні.
 
*   Якщо падає дощ, лишити на вулиці все, що могло намокнути (парасоль, взуття, пальто, куртку тощо).
 
''У будь-якому разі, треба слухати й дивитися поради влади по радіо/телебаченню, читати в [[Дія (сервіс)|Дії]], [[Viber]] і в соціальних мережах, дотримуючись офіційних сторінок у [[Твіттер|Twitter]] чи [[Facebook]].''<ref name=":0">{{Cite web|title=Nuclear risk: precautions and responses in the event of accident|url=https://www.gouvernement.fr/en/nuclear-risk-precautions-and-responses-in-the-event-of-accident-0|website=Gouvernement.fr|accessdate=2022-04-01|language=en}}</ref>[https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA]
 
== Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Надзвичайна_ситуація