Підсічно-вогнева система землеробства: відмінності між версіями

'''Підсічно-вогневе землеробство (Вирубно-вогнева система)''' — одна з примітивних стародавніх систем [[Землеробство|землеробства]] в лісовій зоні, заснована на випалюванні лісу і посадці на цьому місці культурних рослин. При тривалому терміні [[Перелогова система землеробства|перелогу]] характеризується досить високою врожайністю одиниці оброблюваної території та досить високою продуктивністю праці, але через те, що більша частина території виявляється при цьому в кожний даний момент під перелогом, загальна продуктивність праці для цього типу землеробства вкрай низька.

Підсічно-вогневе землеробство було поширене в зоні широколистяних лісів як [[Європа|Європи]], так і [[Азія|Азії]] з епохи [[неоліт]]у; в гірських і північних [[тайга|тайгових]] лісах [[Помірний кліматичний пояс|помірного поясу]] воно зберігалося у деяких [[Слов'яни|слов'янських]] і [[Германці|германських]] народів до середини [[XIX століття]]. У Південній Європі воно пережило себе вже на початку XIX століття, однак у таких районах, як [[Ардени|Арденські гори]] або на острові [[Корсика]], проіснувало до середини XIX століття. Зберігалося воно до середини XIX століття і в широкій зоні лісів [[Північна Америка|Північної Америки]] у європейських переселенців. В Україні у ХІХ ст. залишки цієї системи побутували тільки подекуди у [[Карпати|Карпатах]] і на [[Полісся|Поліссі]].