Битва за Хюе: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
Рядок 15:
| strength1 = 11 батальйонів [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]]<br/>2 батальйони [[Армія США|Армії США]]<br/>3 батальйони [[Корпус морської піхоти США|морської піхоти США]]<br/>[[ВПС США]] (підтримка з повітря)
| strength2 = 10 батальйонів [[В'єтнамська народна армія|ВНА]] та [[В'єтконг]]а
| casualties1 = '''''З 30 січня по 28 лютого'''''<br/>'''АРВ''':<br/>452 убитих<br/>2123 поранених<br/>'''США''':<br/>216 убитих<br/>1584 поранених<ref name="The History Place – Vietnam War 1965–1968">[http://www.historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html «The History Place&nbsp;— Vietnam War 1965—1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061221041253/http://historyplace.com/unitedstates/vietnam/index-1965.html |date=21 грудня 2006 }} ''www.historyplace.com''.</ref><br/>'''Всього''':<br/>668 убитих<br/>3707 поранених
| casualties2 = '''В'єтнамські дані:'''<br/> Понад 2400 убитих та 3000 поранених (з 30 січня по 28 березня)<ref>PAVN's Department of warfare, 124th/TGi, document 1.103 (11-2-1969): Tri-Thien front</ref><br/>'''Американські дані:'''<br/> 5133 убитих<ref>Shelby L. Stanton book: [http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1''Vietnam Order of Battle''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113031336/http://books.google.ca/books?id=aUg2zQ9JpHQC&pg=PA11&lpg=PA11&dq=%22battle+of+hue%22+casualties&source=web&ots=jKI2zmjpiD&sig=b8IqarO4iSQhf5Wns4GcUVMwEQg&hl=en#PPA11,M1 |date=13 листопада 2014 }}. 2006. Page 11. ISBN 0-8117-0071-2.</ref><br/>98 потрапило в полон<ref>{{cite journal|title=Urban Operations: An Historical Casebook|journal=Combat Studies, Institute Command & General Staff College, Fort Leavenworth, Kansas |date=2 жовтня 2002|first=James H.|last=Willbanks|volume=|issue=|pages=The Battle for Hue, 1968|id= |url=http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm|11=|accessdate=12 листопада 2014|archive-date=19 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm}}</ref>
| casualties3 = 844 мирних жителя загинуло та 1900 дістали поранення в результаті бойових дій. За даними південнов'єтнамського уряду, в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська після захоплення міста стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів.<ref>[http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html Hue Massacre, Tet 1968] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171210222117/http://ngothelinh.tripod.com/Hue.html |date=10 грудня 2017 }} (An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror, by Mr. Douglas Pike, p. 23-39)</ref>
|campaignbox={{Campaignbox Vietnam War}}
}}
Рядок 27:
Американська влада в березні 1965 року відправила у [[Республіка В'єтнам|Південний В'єтнам]] два експедиційні батальйони морської піхоти, а у квітні [[Ліндон Джонсон]] дозволив американським військам брати участь в наземних бойових діях. Протягом 1965-67 років американці, разом з південнов'єтнамськими військами, провели декілька масштабних та велику кількість локальних наступальних операцій.
 
Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети&nbsp;— розгромити [[В'єтконг]] та переломити хід війни. Через [[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна]] в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968">[http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm «The Battle for Hue, 1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm |date=19 серпня 2007 }} ''Global Security''.</ref>
 
Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал [[Вільям Уестморленд]] досить оптимістично оцінював ситуацію, що склалася. [[21 листопада]] 1967 року, перебуваючи у Вашингтоні, він заявив: «Ми досягли того моменту, коли кінець уже на горизонті. Я абсолютно впевнений, що у 1965 році ворог вигравав, а тепер він, безумовно, програє. Усі надії ворога зведені нанівець.»<ref>Spencer Tucker, Vietnam (London: UCL Press, 1999), 136.</ref>
Рядок 45:
Хюе знаходився на півночі Республіки В'єтнам у 10&nbsp;кілометрах на захід від морського узбережжя та на 100&nbsp;кілометрів південніше демілітаризованої зони. Місто було адміністративним центром провінції Тхиатх'єн і нараховувало 140000 жителів, що робило Хюе третім по величині містом Південного В'єтнаму.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/>
 
Хюе у той час славився як культурний та інтелектуальний центр В'єтнаму, який поважали обидві сторони конфлікту. Тому протягом усіх попередніх років війни у місті практично не було бойових дій. Тільки інколи у місті траплялися теракти, акти саботажу або мінометні обстріли. В районі Хюе діяли декілька в'єтконгівських рот, але ні в місті, ні в його околицях ніколи не було великих сил повстанців чи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/><ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue">[http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf «The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100612023717/http://www.history.army.mil/html/books/vietnam/tet_battles/tet.pdf |date=12 червня 2010 }} ''www.history.army.mil''.</ref>
 
Через Хюе проходило шосе №&nbsp;1, через яке велося постачання американських і південнов'єтнамських військ, що діяли в районі демілітаризованої зони. Також у Хюе вивантажували припаси, які потім водними шляхами доставлялися у місто [[Дананг]].<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> Через ці два фактори місто мало стратегічно важливе значення для союзників.<ref name="The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue"/>