Шривіджая: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 4:
== Період могутності ==
Точна хронологія та конкретні перипетії зародження царства Шривіджаї досі не з'ясовані. Вважається, що його виникнення припадає на 5-6 ст., проте перші достовірні свідчення про його існування датуються лише 70-ми рр. 7 ст. - вони містяться в китайських хроніках, де згадується володар [[Джайнаша]]. Центр держави знаходився на горі Сегунтанг на місці сучасного м.[[Палембанг]]. На чолі Шривіджаї стояла династія [[Шайлендри|Шайлендрів]] (царів гори), які сповідували [[буддизм]] [[махаяна|махаяни]]. Цар Шривіджаї звався [[хаджі (цар)|хаджі]] (цар).
Шривіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму, і пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в [[Індія|Індію]]. Королі Шривіджаї навіть заснували кілька монастирів у Негапатамі (Індія).
Секрет піднесення Шривіджаї полягав у її контролі над важливими шляхами морської торгівлі між Індією і Китаєм. Для цього були створені сильні армія і флот. У 80-х рр. хаджі Джаянаса підкорив всю південно-східну Суматру та західнояванську державу [[Тарума]]. До кінця 8 ст. Шривіджая підкорила більшу частину Суматри, малайські колонії на Калімантані та більшу частину Малаккського півострова.
Шривіджая продовжувала зростати: до [[1000]] року імперія контролювала більшу частину Яви, але незабаром острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало Шривіджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними частинами королівства. Близько [[1025]] року [[Чола]] захопила [[Палембанг]], полонивши короля та вивізши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії.
== Занепад ==
| |||