Діксі Флоренс: відмінності між версіями

{{Blockquote|''"Не усвідомлюючи нічого, окрім хвилюючої погоні переді мною, я раптом неприємно пригадала, що «є» така річ, як обережність, і необхідність дивитися, куди ти йдеш, коли ти засунеш свою ногу в надзвичайно глибокий тука-туку отвір, мій маленький кінь прилітає з гуркотом об голову і повністю перевертається на спину, ховаючи мене під собою в безнадійному місиві."'' Леді Флоренс Діксі, 1880<ref name="Patagonia">{{cite book|last1=Dixie|first1=Florence|title=Across Patagonia|date=1880|publisher=Richard Bentley and Son|location=London|url=http://digital.library.upenn.edu/women/dixie/Patagonia/Patagonia.html|access-date=4 October 2016}}</ref>}}

 

|url=https://archive.org/details/b2486609x

|title=Fifty Years of Food Reform: A History of the Vegetarian Movement in England

 

== Політика ==

 

Проте, вона критикувала [[Земельна ліга|Ірландську земельну лігу]] та [[феніанці]]в, які, як повідомляється, зробили невдалу спробу напасти на неї в березні 1883 року.<ref>{{Cite news|title=A Dastardly Irish Crime An attempt to assassinate Lady Florence Dixie. She is waylaid by two men disguised in women's clothes – Her life saved by a St. Bernard dog|work=New York Times|page=1|date=19 March 1883}}</ref><ref>{{Cite news|title=Lady Florence Dixie's own story. From the ''Pall Mall Gazette'' of 19 March|work=New York Times|date=30 March 1883}}</ref> Інцидент привернув міжнародний резонанс, але тоді і пізніше висловлювали значні сумніви щодо того, чи такий напад справді відбувся.<ref name="Richards">{{Cite journal|last=J.H. Richards|year=1883|title=The Week: New York, Thursday, April 3, 1883|url=https://books.google.com/books?id=NuFIAQAAMAAJ|journal=The Nation|volume=36|pages=287|quote="(A) gardener was at work thirty yards away ... from the scene of the outrage, and says he heard no noise whatever and saw nobody, although Lady Florence says 'she called loudly for help' when first attacked... (A) correspondent of the [[New York Herald]] had an interview with her on the following day, within twenty-four hours of the outrage, and found her 'in the road, surrounded by gentlemen ... her dress (cardinal jersey), animated appearance and manner showing no traces of the severe and terrible ordeal through which she had gone."}}</ref><ref name="Perth">{{Cite news|title=Occasional Notes|url=http://trove.nla.gov.au/newspaper/article/2988759|work=The West Australian (Perth, WA)|date=15 May 1883|quote="he is certain not only as to the events, but as to the exact time, and he asserts not only was Lady Florence Dixie not assaulted, because there were no persons disguised as women near to attempt such a crime, but that he saw her walk quietly off in the direction of her residence, the Fishery. It may be added in this connection that not only have the police failed to discover the slightest corroboration of Lady Dixie's story, but that at the Home Office and Scotland Yard the officials were unable to find that the cuts in her ladyship's outer garments, particularly the jersey, corresponded with the incisions made in her under clothing... although the gloves were cut in several places there were no marks on her hands."}}</ref><ref>{{Cite journal|date=30 March 1883|title=Grave English Topics Lady Florence Dixie, the Irish and Mr. Parnell. From the ''Pall Mall Gazette'' of 19 March|journal=New York Times|quote="London, March 21 – It has been boldly suggested by the St. James's Gazette that Lady Florence Dixie is labouring under a mistake in regard to the dramatic occurrence which has occupied so much attention during the last 48 hours. Possibly when this reaches you its boldness will have been justified. The Tory journal does not believe that her ladyship has been attacked at all. Others share this opinion. In a week's time, the general public may share it."}}</ref>

== Образи ==

[[Файл:+Lady_Florence_Dixie_Vanity_Fair.jpg|міні|300x300пкс| Ілюстрація Діксі від [[Теобальд Шартран|Теобальда Шартрана]], опублікована у ''[[Vanity Fair (британський журнал)|Vanity Fair]]'', 5 січня 1884 р.]]

 

Більш значна літографія [[Теобальд Шартран|Теобальда Шартрана]], [[Хромолітографія|надрукована в кольорі]], з'явилася у ''[[Vanity Fair (британський журнал)|Vanity Fair]]'' у 1884 році і є однією з довгої серії карикатур, опублікованих у журналі між 1868 і 1914 роками. Усі це були кольорові ілюстрації із зображеннями видатних людей того часу, і кожна супроводжувалася короткою (зазвичай лояльною) біографією. З понад двох тисяч осіб, удостоєних такої честі, лише вісімнадцять були жінками. Опублікована в журналі 5 січня 1884 року, Діксі приєдналася до цієї невеликої групи, до якої входили [[Ізабела II|королева Іспанії Ізабелла II]] (1869), [[Сара Бернар|Сара Бернгард]] (1879), [[Олександра Данська|принцеса Вельзька]] (1882) та Анджела Бердетт-Коутс, 1-а баронеса Бердетт-Коутс (1883). [[Вікторія Саксен-Кобург-Готська|Вікторія, королівська принцеса]], і [[Єлизавета Баварська (імператриця Австрії)|Єлизавета, імператриця Австрії]], з'явилися у виданні пізніше в 1884 році.<ref>[https://web.archive.org/web/20210415185325/http://www.vanity-fair-prints-company.com/pages/Ladies1.html Vanity Fair Ladies], vanity-fair-prints-company.com; accessed 30 March 2008.</ref>

* «Спогади про велику самотню землю» в ''Westminster Review'', випуск 139 (Березень 1893) С.&nbsp;247–256<ref name="afi" />

* «Справжня наука про життя: Нова Євангелія здоров'я» в ''Westminster Review'', випуск 150 (1898) С.&nbsp;463–470<ref name="anderson" />

* «Немилосердність спорту''»'' (1901)

* Вступ до «Релігії жінки» Джозефа Маккейба (1905)