Пропріоцепція: відмінності між версіями

'''Пропріоцепція''' (від лат. proprius – власний і recipere – отримувати) — сприйняття власного тіла відповідно до його положення в просторі, положень голови, тулуба і кінцівок по відношеннювідносно один до одного, а також їх змін при рухах, разом з відчуттям тяжкості, напруги, сили і швидкості.

}}</ref>) на відміну від [[Екстероцепція|екстероцепції]]<ref>{{Cite book

}}</ref>. Вона відрізняється від вісцероцепції як тих відчуттів, які дозволяють сприймати внутрішні органи в тілі та їхнє функціонування. Пропріоцепція та [[вісцероцепція]] можуть узагальнюватися під терміном [[інтероцепція]].

Основним полем сенсорної кори є задня центральна [[звивина]], яка отримує імпульси по волокнах [[Трійчастий нерв|трійчастого нерву]] та висхідних стовпів заднього спинного мозку<ref>{{Cite news|title=Lemniskales System|url=https://de.wikipedia.org/w/index.php?title=Lemniskales_System&oldid=218034364|work=Wikipedia|date=2021-12-09|accessdate=2022-11-10|language=de}}</ref>. Соматотопічне розташування близького сусідства задніх і передніх центральних [[Звивина|звивин]] певною мірою повторює план будови [[Спинний мозок|спинного мозку]] (висхідні стовпи заднього спинного мозку, змішані частково висхідні і низхідні передні стовпи спинного мозку). Через подразнення чутливих ділянок тіла відповідні рухові зони, включно з [[Таламус|ядрами таламуса]], перебувають в режимі готовності. ОтжеТаким чином, тілу легше реагувати цілеспрямованими рухами.

У 2015 році Цзя Хань та його колеги розрахували зв'язок між найвищими досягненнями і ступенем пропріоцепції (вимірюваної в тестах сприйняття кутових положень [[Суглоб|суглобів]]<ref>{{Cite news|title=Level of competitive success achieved by elite athletes and multi-joint proprioceptive ability|url=https://www.jsams.org/article/S1440-2440(13)00514-8/abstract|work=Journal of Science and Medicine in Sport|date=2015-01-01|accessdate=2022-11-11|issn=1440-2440|pmid=24380847|doi=10.1016/j.jsams.2013.11.013|pages=77–81|volume=18|issue=1|language=English|first=Jia|last=Han|first2=Gordon|last2=Waddington|first3=Judith|last3=Anson|first4=Roger|last4=Adams}}</ref>) для таких видів спорту, як художня гімнастика, плавання, танці, бадмінтон і футбол. Для цього вони порівняли 25 осіб, які не є спортсменами, з 25 успішними спортсменами на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Вони виявили, що 30% відмінностей у продуктивності можна пояснити різними рівнями пропріоцепції з з високою статистичною значущістю (p < 0,001). РівеньРівні пропріоцепції в різних суглобах не корелювали і були незалежними змінними. Таким чином, не існує загальної пропріоцепції, а лише суглобова-специфічна. Оскільки не було виявлено кореляції з тренувальним віком і ступенем пропріоцепції, то різну якість пропріоцепції можна вважати критерієм обдарованості.<ref>{{Cite book