Шривіджая: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 8:
Секрет піднесення Шривіджаї полягав у її контролі над важливими шляхами морської торгівлі між Індією і Китаєм. Для цього були створені сильні армія і флот. У 80-х рр. хаджі Джаянаса підкорив всю південно-східну Суматру та західнояванську державу [[Тарума]]. До кінця 8 ст. Шривіджая підкорила більшу частину Суматри, малайські колонії на Калімантані та більшу частину Малаккського півострова.
Шривіджая продовжувала зростати: до [[1000]] року імперія контролювала більшу частину Яви, але незабаром острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало Шривіджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними частинами королівства. Близько [[1025]] року [[Чола]] захопила [[Палембанг]], полонивши короля [[Санграма Віджаятунггаварман|Санграму Віджаятунггавармана]] та вивізши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії.
Втім у 1045 році вдалося відновити незалежність. Проте вона тривала десь до 1077 року, коли Шривіджаю на правах напівавтономного утворення було включено до імперії [[Чола]]. У середині 1150-х роках незалежність Шривіджаї було відновлена. На той час вона контролювала лише чатсину Суматри. 1183 року скинула залежність Шривіджаї [[Мелаю (держава)|царство Мелаю]], чим зумовило подальший занепад. У 1275 і 1288 роках Шривіджая зазнало поразок від [[Сінгасарі]], внаслідок чого припинила своє існування.
== Занепад ==
| |||