Заріччя (Надвірнянський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 58:
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/151/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068] {{ref-la}}</ref>. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими.
У [[міжвоєнний період]] в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин.
У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час тут було чотири придорожніх каплички. У тому періоді, себто в 30-их роках XX ст., парохом в селі б о. крилош. Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.<ref>{{Cite web|title=Моє Заріччя над Прутом :: М. Домашевський. Історія села Заріччя|url=http://zarichchya.org.ua/articles/7/48|website=zarichchya.org.ua|accessdate=2023-01-16}}</ref>
У [[1930-ті|1930-х роках]] у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа.
=== Друга світова війна ===
| |||