Гагаузія: відмінності між версіями

| офіційна_назва = Автономне територіальне утворення ҐаґаузіяГагаузія

|common_name_g = ҐаґаузіїГагаузії

|map_caption = Розташування ҐаґаузіїГагаузії на карті Молдови (бузковий)

|official_languages = [[ґаґаузькагагаузька мова|ґаґаузькагагаузька]], [[румунська мова|румунська]], [[російська мова|російська]]

|ethnic_groups = [[ґаґаузигагаузи]] (82&nbsp;%)<ref name="md">{{Cite web |url=http://www.statistica.md/ |title=Дані Національного Бюра Статистики РМ |accessdate=28 липня 2010 |archive-date=5 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180205074203/http://www.statistica.md/ }}</ref>

'''Ґаґау́зіяГагау́зія''' (Ґаґау́зГагау́з Єрі́, {{lang-gag|Gagauz Yeri}}, {{lang-ro|Găgăuzia}}) — автономне територіальне утворення на півдні [[Молдова|Молдови]]. Створено з населених пунктів, де понад 50 % жителів складають [[ґаґаузигагаузи]], а також з тих, де більшість жителів за результатами референдуму добровільно погодилися увійти в [[Автономія|автономію]].

{{main|Республіка ҐаґаузіяГагаузія|Похід на ҐаґаузіюГагаузію}}

Протягом [[Бесарабсько-Буковинський похід 1940|радянської окупації]] [[Басарабія|Басарабії]], [[ґаґаузигагаузи]] не мали жодної автономії в складі [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]]. І лише на хвилі [[Перебудова|Перебудови]] у березні 1988 року виникає дискусійний клуб інтелігенції «Гагауз халки», який очолив Дмитро Савастин. [[21 травня]] [[1989]] року відбувається перший з'їзд представників ґаґаузькогогагаузького народу.

На ньому чотири гагаузькі рухи, а саме: «ҐаґаузГагауз халки», «Бірлік», «Ватан» та «Міллет санжиси» — об'єднуються в єдиний громадський рух під спільною назвою «[[ҐаґаузГагауз халки]]» (що в перекладі з [[Гагаузька мова|ґаґаузькоїгагаузької]] означає «ґаґаузькийгагаузький народ»). Коли [[18 липня]] [[1989]] року в [[Москва|Москві]] розпочав роботу перший З'їзд народних депутатів СРСР, гагаузів представляло 2 депутати: Степан Гроздів та Михайло Пашали. Та жодному з них так і не надається слово. Тільки останнього дня з'їзду депутати від [[Камчатка|Камчатки]], а потім і від [[Білорусь|Білорусі]] виступають із трибуни щодо автономії ґаґаузівгагаузів. Група підтримки вважала це перемогою.

Президія Верховної Ради Молдавської РСР [[7 серпня]] [[1989]] року створює спеціальну комісію з вивчення запитів народних депутатів СРСР та звернень гагаузів щодо доцільності та потреби у створенні автономії ґаґаузівгагаузів. [[19 серпня]] [[1990]] року відбувається перший з'їзд депутатів усіх рівнів із п'яти районів півдня Молдови, на якому й була проголошена Гагаузька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, згодом відома як просто [[Республіка ҐаґаузіяГагаузія]] або ґаґаузькоюгагаузькою «ҐаґаузГагауз Єрі». [[25 жовтня]] [[1990]] року відбулися перші вибори до Верховної Ради Республіки ҐаґаузіяГагаузія. Молдовське керівництво не влаштовує взятий Гагауз Єрі шлях на незалежність, тож відбувається похід до [[Комрат]]у [[Молдовани|молдовських]] націоналістів-добровольців на чолі з тодішнім прем'єр-міністром Молдови [[Мірча Друк|Мірчею Друком]] задля неприпущення відокремлення Гагаузії від [[Молдова|Молдови]], відомий під назвою [[похід на ҐаґаузіюГагаузію]]. 26 жовтня в [[Комрат]] спрямовуються [[Радянська Армія|радянські війська]] [[98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (СРСР)|Болградської дивізії]], а [[30 грудня]] і [[Радянський спецназ|радянські спецназівці]], задля мирного врегулювання молдовани вимушені поступитися. [[1 грудня]] [[1990]] року відбуваються загальні вибори президента невизнаної Республіки ҐаґаузіяГагаузія. Ним став [[Топал Степан Михайлович|Степан Михайлович Топал]], Верховну Раду РГ очолив [[Кендігелян Михайло Васильович|Михайло Васильович Кендігелян]].

У березні 1994 року створено спільну комісію Верховної Ради РҐРГ та парламенту Республіки Молдова, що працювала над випрацюванням закону про особливий статус ҐаґаузіїГагаузії. Комісію очолювали Петро Бузаджи та Йон Унгуряну. У червні це питання обговорювалось керівниками РҐ Степаном Топалем та Михайлом Кендігеляном із президентом Республіки Молдова [[Мірча Снегур|Мірчею Снегуром]] та головою парламенту [[Петро Лучинський|Петром Лучинським]]. Після чого проєкт закону про автономію надійшов у [[Парламент Молдови]] до затвердження. У [[1994]]&nbsp;р. на референдумі населення ҐаґаузіїГагаузії відмовилося від незалежності на користь автономії.{{джерело?}} [[23 грудня|23&nbsp;грудня]] [[1994|1994&nbsp;]]<nowiki/>року [[парламент Молдови]] прийняв Закон про особливий правовий статус ҐаґаузіїГагаузії (ҐаґаузГагауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням ґаґаузівгагаузів правами автономії у складі Республіки Молдова.

Останніми роками значну допомогу ҐаґаузіїГагаузії надає [[Туреччина]]. За рахунок коштів, що надійшли з Туреччини, була побудована система водопостачання, що дозволила значною мірою зняти проблему забезпечення якісною водою мешканців населених пунктів всього півдня Молдови. Також був відкритий ҐаґаузькоГагаузько-турецький [[ліцей]] в Чадир-Лунзі<ref>{{Cite web |url=http://www.habitatmoldova.org/moldova/452cf4fe83d86/ro/Moldova%20urbana%206-7.pdf |title=Moldova urbană ст.19 |accessdate=17 лютого 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070927180700/http://www.habitatmoldova.org/moldova/452cf4fe83d86/ro/Moldova%20urbana%206-7.pdf |archivedate=27 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref>, випускники якого, надалі, мають можливість продовжувати навчання в найкращих турецьких університетах.