Підсічно-вогнева система землеробства: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Перетворення посилання на іншу сторінку Вікіпедії із зовнішнього на внутрішнє
Рядок 13:
Наприклад, в Африці чоловіки обрубують з дерев ножами гілки, а жінки укладають їх (разом із сухою травою і чагарником) товстим шаром на полі. Після спалювання перед початком [[сезон дощів|дощів]] роблять посадки, оточивши ділянку масивною огорожею. Переважають змішані посіви [[Зернові культури|зернових]] ([[просо]]), [[Зернобобові культури|бобових]] і [[коренеплоди|коренеплодів]]. Просо на другий рік змінює [[арахіс]], на третій рік переважають бобові. У гірських тропічних лісах папуаси Нової Гвінеї ліс вирубували і очищали ділянки кам'яними сокирами і дерев'яними ручними веслоподібними знаряддями. Посіви захищаються огорожами від [[Свиня дика|диких свиней]]. Посіви культурних рослин, як правило, змішані.
 
Така система застосовувалася східнослов'янськими племенами лісової зони.<ref name="тимочко">Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2005.&nbsp;— 204 с. ISBN 966-574-759-2 </ref> Зимовий місяць, протягом якого рубали ліс, називався «[[січень]]» (від слова «сікти»&nbsp;— рубати)<ref name="Благой">Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: [https[://ru.wikipedia.org/wiki/:Благой,_Дмитрий_Дмитриевич Дмитрий Дмитриевич|Д.Д.&nbsp;Благой]], [https[://ru.wikipedia.org/wiki/:Варсанофьева,_Вера_Александровна Вера Александровна|В.&nbsp;А.&nbsp;Варсанофьева]], Б.А.&nbsp;Воронцов-Вельяминов, П.А.&nbsp;Генкель и др.; гл. редактор: А.И.&nbsp;Маркушевич; научн.редакторы: С.Д.&nbsp;Сказкин, М.В.&nbsp;Нечкина, Н.П.&nbsp;Кузин, А.В.&nbsp;Ефимов, А.И.&nbsp;Стражев, А.Г.&nbsp;Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А.&nbsp;Мичурин.&nbsp;— Изд. [[Академія педагогічних наук РРФСР|Академии педагогических наук РСФСР]], Москва 1961, С: 621 (с.:'''215''')</ref>. У наступні місяці — «сухий» і «березіль», ліс сушили і спалювали<ref name="Благой"/>. Сіяли прямо в [[зола|золу]], трохи розпушену дерев'яною [[соха|сохою]] або оралом<ref name="Благой"/>. Таке землегосподарство називається «вогневим», або «підсічним»<ref name="Благой"/> Найчастіше сіяли [[просо]]<ref name="ЕУПетров">В. Петров. ''Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201)'' // [[Енциклопедія українознавства]]. Загальна частина (ЕУ-I).&nbsp;— Мюнхен, Нью-Йорк, 1949.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 200-228. [http://izbornyk.org.ua/encycl/eui027.htm Доступ]</ref><ref name="Благой"/>. Але були відомі і інші [[злаки]]: [[пшениця]], [[ячмінь]] і [[Жито посівне|жито]]<ref name="Благой"/>.
 
[[Павло Алеппський]] описав побутування в давній Україні підсічно-вогневої системи землеробства, розвинутого [[Тваринництво України|тваринництва]], [[Городництво|городництва]] і [[Садівництво|садівництва]], [[Льонарство в Україні|льонарства]], водяних млинів, продукування пива з ячменю, горілки з жита та вина, багато інших цікавих етнографічних рис<ref>Етнографія українців: [[Навчальний посібник|навч. посібн.]] / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с. (стор.:84)</ref>.