Цивільне партнерство: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Їжак2022 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Їжак2022 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Men_Couple_in_Istria_Croatia.jpg|міні|Чоловіча пара в [[Хорватія|Хорватії]], яка дозволяє цивільні партнерські відносинипартнерства, але не [[Одностатеві шлюби в Хорватії|одностатеві шлюби]].]]{{Перенаправлено|Цивільний союз|партнерство}}{{Не плутати|Домашнє партнерство|домашнім партнерством|юридичним визнанням стосунків без ширших прав чи переваг цивільних партнерств, наприклад для людей похилого віку тощо}}
'''Циві́льне партне́рство''' або '''циві́льний сою́з''' — юридично визнана домовленість, подібна до [[Шлюб|шлюбу]], створена насамперед як засіб забезпечення визнання законом одностатевих пар. Цивільні союзи надають всі або деякі права [[Шлюб|шлюбу]] (звичайним винятком є [[усиновлення]] дитини та сам титул).
 
Цивільне партнерство під тією чи іншою назвою були засновані законом у кількох, переважно розвинених, країнах, щоб забезпечити юридичне визнання стосунків, створених неодруженими одностатевими парами, і надати їм права, переваги, податкові пільги та обов’язки, подібні або ідентичні особам, які перебувають у законному шлюбі. У 1989 році [[Королівство Данія]] була першою державою, яка легалізувала цивільні союзи для одностатевих пар; однак більшість інших розвинутих демократій не почали створювати інститут цивільних союзів / партнерств до [[1990-ті|1990-х]] чи початку [[2000-ні|2000-х]] років, часто розвиваючи їх із менш формальних [[Домашнє партнерство|домашніх партнерств]]. Хоча цивільні союзи часто створюються як для пар протилежної статі, так і для одностатевих пар, у ряді країн вони доступні лише для одностатевих пар. У Бразилії цивільні союзи вперше були створені для різностатевих пар у 2002 році, а потім були розширені, щоб включити одностатеві пари згідно з рішенням верховного суду в 2011 році. У більшості країн, де створено одностатеві цивільні союзи, вони з тих пір були розширені. або доповнюються, або замінюються одностатевими шлюбами. Борці за права ЛГБТ розглядають цивільні союзи як «перший крок» до встановлення одностатевих шлюбів, оскільки громадянські союзи розглядаються прихильниками прав ЛГБТ як «окремий, але рівний» або статус «другого сорту».
Цивільне партнерство надає більшість або всі права шлюбу, крім самого титулу. В усьому світі розвинені демократії почали створювати цивільні союзи наприкінці 1990-х років, часто розвиваючи їх на основі менш офіційних внутрішніх партнерств, які надають лише деякі права шлюбу. У більшості країн, які створили ці союзи законами, з тих пір вони або доповнюються, або замінюються одностатевими шлюбами. Цивільні союзи розглядаються правозахисниками ЛГБТ як «перший крок» до встановлення [[Одностатевий шлюб|одностатевих шлюбів]], оскільки прихильники прав ЛГБТ цивільні союзи розглядаються як статус «окремого, але рівного» або «другого класу». Хоча цивільні союзи часто створюються як для різностатевих пар, так і для одностатевих пар, у ряді країн вони доступні лише для одностатевих пар.
 
Багато [[Юрисдикція|юрисдикцій]] цивільнихз союзівцивільними партнерствами / союзами визнають іноземні союзупартнерства / союзи, якщо вони по суті еквівалентні їхнімїх власним; наприклад, [[Велика Британія|Сполучене Королівство]] перелічуєперераховує еквівалентні партнерствасоюзи ув Списку[[Закон про цивільне партнерство 2004 року#Додаток закону20|Законі про цивільне партнерство 2004 року, Додаток 20]]. [[Одностатевий шлюб|Шлюби одностатевих пар]], що укладаютьсяукладені за кордоном, можуть бути визнані цивільнимияк союзамицивільні впартнерства / союзи юрисдикціях[[Юрисдикція|юрисдикціями]], якіде маютьє лише останні.
Починаючи з Данії в 1989 р., цивільні союзи під тим чи іншим найменуванням були започатковані кількох, переважно розвинених країнах, з метою юридичного визнання відносин, утворених неодруженими одностатевими парами, та надання їм прав, пільг, податкових пільг, а також обов'язки, подібні або ідентичні обов'язкам законно одружених пар. У Бразилії цивільні союзи вперше були створені для подружжя проти статей у 2002 році, а потім розширені, включивши одностатеві пари через рішення Верховного суду в 2011 році.
 
На розгляді у [[Європейський суд з прав людини|Європейському суді з прав людини]] (ЄСПЛ) перебуває перша скарга гомосексуальноїодностатевої пари проти [[Україна|України]]. Позивачі вважають, що зазнали порушень статей 14 і 8 Конвенції про захист прав людини, а також вони наголошують, що відчувають переслідування через свою сексуальну орієнтацію. Як зауважили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, адвокати якої представляють інтереси позивачів у суді, нині розгляд скарги перебуває на стадії комунікації. Юристи готують ключові аргументи на доказ того, що права заявників були порушені, а уряд України, ознайомившись зі справою, має надати ЄСПЛ по ній свої зауваження. У випадку, якщоЯкщо Європейський суд з прав людини винесе рішення на користь заявників, це зобов'яже Україну удосконалити законодавство, яке захищатиму права геїв, лесбійок[[Гомосексуальність|гомосексуальних]] і трансгендерних осіб. Також це дозволить іншим одностатевим парам звертатися за захистом до ЄСПЛ. Правозахисники зазначили, що не можуть передбачити остаточного рішення суду, але вУ попередній аналогічній справі «Оліарі та інші проти [[Італія|Італії]]» ЄСПЛ визнав порушення державою прав людини, після чого італійський[[Парламент парламентІталії]] ухвалив закон про реєстроване цивільне партнерство для одностатевих пар.<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tsyvilne-partnerstvo-odnostatevi-pary-yevrosud/31084780.html|назва=Чи можливе цивільне партнерство? Одностатева пара проти України в Євросуді з прав людини|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Надія|прізвище1=Константінова|дата=4 лютого 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210214113833/https://www.radiosvoboda.org/a/tsyvilne-partnerstvo-odnostatevi-pary-yevrosud/31084780.html|дата-архіву=14 лютого 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=9 червня 2021}}</ref>
Багато юрисдикцій цивільних союзів визнають іноземні союзу, якщо вони по суті еквівалентні їхнім; наприклад, Сполучене Королівство перелічує еквівалентні партнерства у Списку закону про цивільне партнерство 2004 року. Шлюби одностатевих пар, що укладаються за кордоном, можуть бути визнані цивільними союзами в юрисдикціях, які мають лише останні.
 
На розгляді у [[Європейський суд з прав людини|Європейському суді з прав людини]] (ЄСПЛ) перебуває перша скарга гомосексуальної пари проти [[Україна|України]]. Позивачі вважають, що зазнали порушень статей 14 і 8 Конвенції про захист прав людини, а також вони наголошують, що відчувають переслідування через свою сексуальну орієнтацію. Як зауважили в Українській Гельсінській спілці з прав людини, адвокати якої представляють інтереси позивачів у суді, нині розгляд скарги перебуває на стадії комунікації. Юристи готують ключові аргументи на доказ того, що права заявників були порушені, а уряд України, ознайомившись зі справою, має надати ЄСПЛ по ній свої зауваження. У випадку, якщо Європейський суд з прав людини винесе рішення на користь заявників, це зобов'яже Україну удосконалити законодавство, яке захищатиму права геїв, лесбійок і трансгендерних осіб. Також це дозволить іншим одностатевим парам звертатися за захистом до ЄСПЛ. Правозахисники зазначили, що не можуть передбачити остаточного рішення суду, але в попередній аналогічній справі «Оліарі та інші проти [[Італія|Італії]]» ЄСПЛ визнав порушення державою прав людини, після чого італійський парламент ухвалив закон про реєстроване цивільне партнерство для одностатевих пар.<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tsyvilne-partnerstvo-odnostatevi-pary-yevrosud/31084780.html|назва=Чи можливе цивільне партнерство? Одностатева пара проти України в Євросуді з прав людини|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Надія|прізвище1=Константінова|дата=4 лютого 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210214113833/https://www.radiosvoboda.org/a/tsyvilne-partnerstvo-odnostatevi-pary-yevrosud/31084780.html|дата-архіву=14 лютого 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=9 червня 2021}}</ref>
 
== Огляд та термінологія ==