Вікіпедія

Кульчиці: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 88:
 
==== Діяльність [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН–]][[Українська повстанська армія|УПА]] на теренах села ====
З оперативних зведень [[Булава (сотня УПА)|відділу 92 ''«Булава»'']] [[ТВ-24 «Маківка»|ТВ–24 «Маківка»]] [[ВО-4 «Говерла»|ВО–4 «Говерла»]] [[УПА-Захід|УПА–Захід]] ([[1946]]–[[1948]]):<blockquote>
Мешканці села, які перебували в лавах [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]]–[[Українська повстанська армія|УПА]]:▼
* ''«Дня [[8 червня]] [[1947]] p., о год. 22–ій вечером рій ройового „Верхового" з підвідділу 479 мав перестрілку з більшовиками в с. Кульчиці. Рій був в селі на вечері. На заставі стояв кулеметник „Клим", котрий запримітив групу озброєних людей. На його заклик стати, група заметушилась і почала викрикувати по московськи. Кулеметник „Клим" віддав до більшовиків вогонь з кулемета у віддалі 30 м. Рій сейчас вискочив з хати та відкрив вогонь по шаткованому ворогові. Ворожі втрати: 1 лейтенант, 1 сержант, 1 боєць з [[Міністерство державної безпеки СРСР|МДБ]]—[[Міністерство внутрішніх справ СРСР|МВС]] і 1 провокаторка — Стефа зі [[Самбір|Самбора]], котра водила [[Більшовики|більшовиків]] по знаних хатах, вбитими. У нас втрат не було. В селі в той час було дві більшовицькі спецгрупи, около 50 чоловік. Вистріляно амуніції: 75 шт. набоїв крісових російських, 10 шт. набоїв крісових німецьких і 15 шт. набоїв до ППШ».''
* ''Дня [[25 жовтня]] [[1947]] p., зліквідовано члена обласного управління Смірнова, котрий приїхав до с. Кульчиці Рустикальні по учнів школи ФЗО, котрі мали йти під комісію.''
* ''Дня [[4 березня]] [[1948]] р. після збройної сутички оперативного відділу Дублянського РВ [[Міністерство державної безпеки СРСР|МДБ]] (300 чол.) та 92–го відділу [[Українська повстанська армія|УПА]] в с. [[Гординя (село)|Гординя]] група більшовиків (40 чол.) разом з стрільцем «Вишневим» 92–го відділу (потрапив в полон під час сутички в [[Гординя (село)|Гордині]]) вирушили до лісу поблизу Кульчиць–Олексята. Там знаходився зимовий табір чотового «Кобзи», про який знав «Вишневий». Більшовики окружили криївку і почали наступати з одної сторони. Стійковий — стрілець „Осінний" запримітив більшовиків, повідомив присутних у криївці, а сам з десятистрілки почав стріляти до більшовиків. Однак більшовики відкрили сильний вогонь і змісця вбили стійкового. Чотовий „Кобза", бачучи окружену більшовиками криївку, зірвав міни, викинув дві ґранати і тим уможливив вискочити усім з криївки. Розгорівся пекельний бій. Другою жертвою з нашої сторони був чотовий „Кобза", котрий зістав важко ранений і дострілився. Третім зістав убитий д. „Доля" — інвалід з боївки ЕВ, останньо станичний на село К.. Відтак зістав убитий д. „Короленко", бувший підпіляк за німецької дійсности, останньо — самозбережник. Слідуючий — пвх. „Грушка", котрий був важко ранений — його забрали зі собою більшовики і він в дорозі помер. Впали також стрільці „Шумний" і „Степовий". Останніми були два юнаки, котрих з невідомої причини забрав чотовий „Кобза" у зимовий табор. Їм пощастило втекти досить далеко від криївки в сторону с. Сіде. Однак і тут наткнулися вони на більшовицьку заставу, яка відкрила по них вогонь, вбиваючи одного з них Славка, а другий втік в с. Кульчиці. Була тут рівнож дівчина, сестра д. „Короленка", котру злапали більшовики і забрали в район. Наші втрати: 8 убитих, 1 дівчина зловлена живою. Втрати в матеріалі: 1 кулемет „Дехтяров", 1 ППС, 2 ППШ, 2 пістолі, 3 кріси. Ворожі втрати: 13 убитих, невідоме число ранених. Впавших повстанців більшовики роздягнули з одягу і забрали до р–ну [[Дубляни (смт)|Дубляни]]. Тут двох селян зі с. [[Гординя (село)|Гордині]] помили їх, після цього більшовики тільки в біллю посадили їх під парканом. Кожному повстанцеві більшовики розбурхали волосся, праву руку затиснули в пястук і піднесли вгору на висоту очей, а ліву руку притулили до лівого вуха і в такій позі зробили знимку. Впавші повстанці були поділені на дві групи. Одна з них командира „Орленка", друга чот. „Кобзи". В рядку сиділи перший ком. „Орленко", а по його лівій руці стрільці з його групи. Так само була уложена група чот. „Кобзи". Тіла повстанців у такій позі лежали під тином три дні і кожного, хто приходив дивитись, більшовики записували.''<ref>{{Cite book
|url=https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_18_Hrupa_UPA_Hoverlia_Knyha_persha_Zvity_ta_ofitsiini_publikatsii.pdf?
|title=ГРУПА УПА „ГОВЕРЛЯ"
|year=1990
|series=Книга перша: Звіти та офіційні публікації
|publisher=Літопис УПА
|location=Торонто
|pages=214, 218, 219
|isbn=0-920092-22-5
}}</ref>
</blockquote>Зі спогадів повстанця Григорія Костюка –''«Незломний»'', ''«Вишневий»'':<blockquote>''«Наших інші дві сотні стрілецьким рядом ще за дня відійшли лісом до с. Кульчиці, коло [[Самбір|Самбора]] — над [[Дністер|Дністром]]. По кількох годинах ходу ми ввійшли в село Кульчиці. Це село дуже довге. Воно положене на рівнинах на північ від Карпат. Населення було свідоме й багате, в порівнянні з селянами біля Турки. Підпільна організація в тому терені працювала знаменито. Населення вже знало про наш прихід і господині чекали на нас з вечерею, з налисниками. Таке диво я зустрів уперше за час перебування в [[Українська повстанська армія|УПА]]. Дві сотні дістали однаковий обід — знамениті налисники. Ми були дуже заскочені такою зміною. Ми думали, що всі бойки живуть картоплею й вівсяниками. Нам прямо не хотілося вірити, що це дійсність. На день ми залишилися в селі. Командири, побільшили кількість зорців, а решта вояків проводили ґрунтовну дезинфекцію — милися, чистили взуття, зброю, латали та прали білизну й одяг. Перебувши спокійно день і ніч, рано ми вийшли до лісу. Пополудні Кульчицькі дівчата почастували нас добрим обідом, що його вони принесли в кошиках з села»''<ref>{{Cite book
|url=https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_19_Hrupa_UPA_Hoverlia_Knyha_druha_Spomyny_statti_ta_vydannia_istorychno-memuarnoho_kharakteru.pdf?
|title=ГРУПА УПА „ГОВЕРЛЯ"
|year=1993
|series=Книга друга: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру
|publisher=Літопис УПА
|volume=19
|location=Львів
|pages=114-115, 121
|isbn=5-7707-4519-3
}}</ref></blockquote>В період [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в Кульчицях діяли підпільні медичні курси [[Український Червоний Хрест|Українського червоного хреста]]. Лікарі підготовлювали медичний персонал, який згодом відправлявся в [[Українська повстанська армія|УПА]]. Курси тривали декілька тижнів або місяців, залежно від воєнно–політичної ситуації. <ref>{{Cite book
|title=“Нам сонце всміхалось крізь ржавії ґрати…”
|last=Онишко
|first=Леся
|year=2007
|publisher=Літопис УПА
|volume=8
|location=Торонто-Львів
|pages=141
|isbn=978-966-2105-04-9
}}</ref>
▲'''Мешканці села, які перебували в лавах [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]]–[[Українська повстанська армія|УПА]]:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!Ім'я, псевдо
Рядок 348 ⟶ 382:
|Кульчицький–Дашинич–Окіпський Ілля
|
|Засуджений.
|-
|Кульчицький–Жигайло Дмитро – ''«Гонта»''
Рядок 391 ⟶ 425:
|-
|Кульчицький–Цмайло Тарас
|▼
|▼
|-▼
|Кульчицький Йосип
|
|
Рядок 396 ⟶ 434:
|Кульчицький – «''Хмара»''
|† 1946
|Загинув у с. [[Орів]], похований в [[Борислав|Бориславі]].
похований в [[Борислав|Бориславі]]
|-
|Ленчинський Михайло
Рядок 414 ⟶ 451:
|
|
|-▼
|''«Поважна»''
|▼
|Медсестра. Загинула.
|-
|Поливка Ярослав – ''«Дзвін»''
Рядок 435 ⟶ 476:
|
|-
|[[Семчишин Тиміш]] – ''«Річка»''
|1915–1946
▲|
|Діяч [[ОУН|Організації українських націоналістів]], керівник [[Похідні групи ОУН|похідної групи ОУН «Південь»]]. Розстріляний.
▲|
|-
|Смуж Володимир – ''«Оса»''
Рядок 452 ⟶ 493:
|-
|Станько Ярослав – ''«Острий»''
|† 1948
▲|
|Стрілець. Загинув восени [[1948]] р. в с. [[Пиняни]]. З 1944 р. очолював
▲|
районну референтуру [[Служба безпеки ОУН (б)|СБ ОУН]]
|-
|Тершовська Дарія – ''«Оля»''
Рядок 495 ⟶ 537:
|
|-
|Чайка Михайло Михайлович – ''«Тихий»''
|нар. 1909
|
|Член [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]]. За завданням Самбірського районового проводу [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН]] підслуховував телефонні
|
розмови працівників обласних організацій, зокрема [[Міністерство державної безпеки СРСР|УМДБ]] та [[Міністерство внутрішніх справ СРСР|УМВС]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], з керівниками районів. 10.06.1947 захоплений опергрупою Самбірського ГО МДБ у с. Кульчиці<ref>[[Державний архів Львівської області|ДАЛО]], ф. 5001, о. 8, спр. 264, арк. 297</ref>
|-
|Чайківський Гнат – ''«Аркадій»'', ''«Хитрий»''
Рядок 519 ⟶ 562:
|volume=6
|location=Торонто-Львів
|pages=44, 140, 486, 517
|isbn=966-96340-3-2
}}</ref>
Рядок 568 ⟶ 611:
|
|о. Дмитро Гординський
▲|-
|
|
|}
 
Рядок 577 ⟶ 617:
 
Обабіч храму в рядок поставлені надгробні пам’ятники. За переказами місцевих жителів це надгробки місцевих меценатів–шляхтичів, які колись жертвували ще на стару церкву кошти. За своє меценатство отримали привілей бути похованими на церковному подвір’ї. На кількох надгробках можна прочитати прізвища: Баранецький, Кульчицька.<ref>{{Cite web|title=Село, де живе шляхта. Кульчиці|url=https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/selo-de-zhive-shliakhta/|website=localhistory.org.ua|accessdate=2023-05-24|language=uk}}</ref>
 
* '''[[Церква Воздвиження Чесного Хреста (Кульчиці)|Церква Воздвиження Чесного Хреста]] ([[1893]], мурована, [[ПЦУ]])'''
* Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)▼
 
існувала з XVII по ХХ ст.<gallery mode="packed" heights=160px>▼
▲* '''Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)'''
 
▲існувалаІснувала з XVII по ХХ ст.<gallery mode="packed" heights=160px>
Church of Saints Florus and Laurus (wood.). Kulchytsi.JPG|Церква Святих Флора і Лавра
Exaltation of the Holy Cross Orthodox Church. Kulchytsi.JPG|Церква Воздвиження Чесного Хреста
Рядок 604 ⟶ 647:
 
=== У селі народилися: ===
* [[Петро Конашевич Сагайдачний|'''Петро Конашевич Сагайдачний''']] (~ 1582 – 20.04.1622) — український [[полководець]] і [[Політик|політичний діяч]], православний [[Шляхта|шляхтич]] [[Побуг (герб)|гербу Побуг]], [[гетьман]] [[Реєстрове козацтво|реєстрового козацтва]], [[Українські гетьмани і кошові отамани|кошовий отаман Запорізької Січі]];
* [[Марко Жмайло|'''Марко Жмайло''']] — [[гетьман]] [[Реєстрове козацтво|реєстрового козацтва]] ([[1625]]), керівник [[Повстання Жмайла|селянсько-козацького повстання]] [[1625]] року;
* [[Павло Бут|'''Павло Бут''']] († 09.04.1638) — [[гетьман]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького Низового]], керівник [[Павлюка повстання|повстання 1637 року]];<ref name="Мельник" />
* [[Юрій-Франц Кульчицький|'''Кульчицький Юрій–Франц''']] (1640 – 20.02.1694) — руський шляхтич, перекладач та розвідник польського короля [[Ян III Собеський|Яна Собеського]], герой [[Віденська битва|Віденської битви]] ([[1683]]). Згодом віденський підприємець, власник однієї з перших віденських кав'ярень. Вважається автором рецепту [[Кава по-віденськи|віденської кави]] та популяризатором у Європі цього напою;
* [[Попель Михайло|'''Попель Михайло''']] (01.12.1816 – 14.10.1903) — [[політичний діяч]] в [[Галичина|Галичині]] XIX ст., посол до [[Рейхстаг|Австрійського парламенту 1848 року]];
* [[Семчишин Тиміш|'''Семчишин Тиміш''']] (1915 – 05.10.1946) — діяч [[ОУН]], керівник [[Похідні групи ОУН|похідної групи ОУН «Південь»]], розстріляний;
* [[Кульчицький Володимир Семенович|'''Кульчицький Володимир Семенович''']] (28.12.1919 – 23.07.2009) — український [[правознавець]]-[[історик]] держави і права, [[доктор юридичних наук]], [[професор]], [[Заслужений юрист України]];
* [[Саврун Богдан Володимирович|'''Саврун Богдан Володимирович''']] (нар. 06.07.1991) — старший лейтенант [[Збройні сили України|Збройних сил України]], лицар [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|ордена Богдана Хмельницького]] III ступеня;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кульчиці