Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nestorivan (обговорення | внесок)
доповнення
Nestorivan (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 31:
== Життєпис ==
Народився [[29 серпня]] [[1869]] року в с. [[Барилів|Барилові]] ([[Брідський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині&nbsp;— [[Радехівський район]] Львівської області, [[Україна]]) на [[Галичина|Галичині]] в давній родині греко-католицького священика Омеляна Тарнавського<ref>''Гірняк Н.'' Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців.&nbsp;— Філадельфія, 1955.&nbsp;— С. 10–11.</ref>.
 
Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890].&nbsp;— Brody&nbsp;: Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890.&nbsp;— S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, яка включала півроку навчання в старшинській школі у Львові і півроку служби в 10-му [[Броди|Брідському]] батальйоні польових стрільців. Склавши іспит у старшинській школі у Львові, отримав звання «ляйтнанта в цивілю».
 
За протекції графа [[Станіслав Бадені|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби. Був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер|ландверу]].
 
=== В армії Австро-Угорщини ===
[[Файл:General UHA Myron Tarnawsky.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мирон Тарнавський у формі австро-угорської армії]]
[[Файл:Tarnavskyj 2.jpg|міні|ліворуч|200пкс| В часі служби в УГА]]
Зразу був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер|ландверу]].
Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890].&nbsp;— Brody&nbsp;: Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890.&nbsp;— S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, яка включала півроку навчання в старшинській школі у Львові і півроку служби в 10-му Брідському батальйоні польових стрільців. Склавши іспит у старшинській школі у Львові, отримав звання «ляйтнанта в цивілю».
 
У [[1899]] р. отримав звання обер-лейтенанта[[Оберлейтенант|оберлейтенанта]] і скерування до [[Самбір|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди|Бродів]].
За протекції графа [[Станіслав Бадені|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби. Був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер|ландверу]].
 
У [[1899]] р. отримав звання обер-лейтенанта і скерування до [[Самбір|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди|Бродів]].
 
Тут зустрів початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Перші бої під [[Радивилів|Радзивиловом]] та [[Оліїв|Олієвом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок, далі [[26 серпня]] під [[Буськ|Буськом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок і відступила в Західну Галіцію. Під [[Новий Сонч|Санчем]] захворів на [[Дизентерія|дизентерію]], під [[Стороневичі|Строновичами]] отримав наскрізне поранення в обидва стегна. Лікувався у [[Перемишль|Перемишлі]] й [[Будапешт|Будапешті]], відтак на курорті в [[Баден-Баден|Бадені]]. У травні 1915 на чолі батальйону повернувся на фронт в район [[Славсько (Україна)|Славського]]. В той час розвивався австро-німецький наступ після боїв на [[Бої за гору Маківка|Маківці]].
Рядок 45 ⟶ 47:
Наприкінці серпня 1915 в [[Завалів|Завалові]] уперше зустрівся з [[Українські січові стрільці|січовими стрільцями]], заприязнившись із [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитром Вітовським]].
 
Наприкінці січня [[1916]] — призначений командантом [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]] і [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]], які тоді базувалися у [[Світанок (Івано-Франківський район)|Свистільниках]], а з травня-червня — в [[Розвадів|Розвадові]] й [[Пісочна|Пісочній]]. В той період отримав звання майора.
відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]]&nbsp;— командант [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917&nbsp;— [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]]. Між цим&nbsp;— командант Куреня УСС в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час перебування австро-угорської армії в Україні [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а&nbsp;— командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіславова]].
 
У червні [[1917]] призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої.
 
У вересні [[1917]] по стабілізації фронту вздовж старого кордону по [[Збруч|Збручі]], призначений командантом Куреня УСС.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref>
 
відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]]&nbsp;— командант [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917&nbsp;— [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]]. Між цим&nbsp;— командант Куреня УССНадалі в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час перебуванняпоходу австро-угорської армії в УкраїніУкраїну в [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а&nbsp;— командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіславова]].
 
=== В УГА ===
Рядок 74 ⟶ 82:
 
== Військові звання ==
* 1891 [[Лейтенант|лейтенант]]
* 1899 [[Оберлейтенант|оберлейтенант]]
* 1909 [[Гауптман (звання)|гауптман]]
* 1916 [[Майор|майор]]
 
== Нагороди ==