Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями

У червні [[1917]] заходами Бєрнацкого усунутий з Вишколу УСС і призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої.

 

 

Надалі в час походу австро-угорської армії в Україну в [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіславова]].