Битва за Хюе: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
м уточнення, категоризація
Рядок 10:
|combatant1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] [[Республіка В'єтнам]]<br/> {{flagicon|United States}} [[Сполучені Штати Америки|США]]
|combatant2 = {{flagicon|Vietnam}} [[ДРВ]]<br/>[[Файл:FNL Flag.svg|20px]] [[В'єтконг]]
|commander1 = [[Файл:Flag of South Vietnam.svg|border|18px]] Нго Куанг Чонг<br/>{{flagicon|United States}} Фостер Лах'ю<br/>{{flagicon|United States}} Стенлі С. Х'юз
{{flagicon|United States}} Стенлі С. Х'юз
|commander2 = {{flagicon|Vietnam}} Чан Ван Куанг
|strength1 = 11 батальйонів [[Армія Республіки В'єтнам|АРВ]]<br/>2 батальйони [[Армія США|Армії США]]<br/>3 батальйони [[Корпус морської піхоти США|морської піхоти США]]<br/>[[ВПС США]] (підтримка з повітря)
Рядок 21 ⟶ 20:
}}
 
'''Битва за Хюе'''&nbsp;— одна із найвідоміших битв [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамської війни]], яка тривала з [[30 січня]] по [[3 березня]] [[1968|1968 року]]. Бої в [[Хюе]] були складовою частиною масштабного наступу [[В'єтконг|В'єтконгу]]у та північнов'єтнамської армії в [[Республіка В'єтнам|Республіці В'єтнам]]. Битва вирізнялася запеклими вуличними боями, які призвели до масових руйнувань та численних жертв серед мирного населення.
 
== Тетський наступ ==
Рядок 29 ⟶ 28:
Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети&nbsp;— розгромити [[В'єтконг]] та переломити хід війни. Через [[Стежка Хо Ші Міна|стежку Хо Ші Міна]] в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.<ref name="The Battle for Hue, 1968">[http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm «The Battle for Hue, 1968.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070819103817/http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2002/MOUTWilbanks.htm |date=19 серпня 2007 }} ''Global Security''.</ref>
 
Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал [[Вільям УестморлендВестморленд]] досить оптимістично оцінював ситуацію, що склалася. [[21 листопада]] 1967 року, перебуваючи у Вашингтоні, він заявив: «Ми досягли того моменту, коли кінець уже на горизонті. Я абсолютно впевнений, що у 1965 році ворог вигравав, а тепер він, безумовно, програє. Усі надії ворога зведені нанівець.»<ref>Spencer Tucker, Vietnam (London: UCL Press, 1999), 136.</ref>
 
Деякою мірою УестморлендВестморленд мав рацію. Присутність американських військ зводила нанівець плани північнов'єтнамської влади установити контроль над Півднем та об'єднати усю країну під своєю владою. Тому для переламу ситуації влітку 1967 року Ханой розробив план масштабного наступу в Південному В'єтнамі. Перед операцією ставилися три завдання: підняти масове народне повстання проти керівництва Республіки В'єтнам, розколоти її армію та продемонструвати американцям безперспективність продовження війни.<ref name="The Battle for Hue, 1968"/> У Північному В'єтнамі чітко розуміли, що розгромити американський контингент їм не вдасться, тому наступ мав підштовхнути США до припинення участі у війні та виведення своїх військ із В'єтнаму.
 
Операція мала розпочатися [[31 січня]] [[1968]] року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди укладали перемир'я і припиняли бойові дії. Тому наступ, за задумом його організаторів, мав стати абсолютно неочікуваним для ворога. Основними цілями для атак були визначені адміністративні центри та великі міста Південного В'єтнаму.
Рядок 72 ⟶ 71:
[[Категорія:Битви та операції В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Битви США]]
[[Категорія:Події 30 січня]]
[[Категорія:Січень 1968]]
[[Категорія:Лютий 1968]]
[[Категорія:Березень 1968]]