| діяльність = [[Політик]]<br/>[[Дипломат]]<br/>[[Державна служба|Державний діяч]]
}}
'''Манфред Герман Вернер''' ({{lang-de|Manfred Hermann Wörner}}; [[24 вересня]] [[1934]], [[Штутгарт]] — [[13 серпня]] [[1994]], [[Брюссель]]<ref>{{cite web|url=http://www.wdr.de/themen/kultur/stichtag/2004/08/13.jhtml|date=2004-08-13|accessdate=2006-01-18|publisher=[[Westdeutscher Rundfunk]]|title=Vor 10 Jahren: Manfred Wörner stirbt|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050914143500/http://www.wdr.de/themen/kultur/stichtag/2004/08/13.jhtml|archivedate=2005-09-14|deadurl=no}}</ref>) видатний німецький політик і дипломат. Перебував на посаді міністра оборони Німеччини в період з 1982 по 1988 рік. Потім займавобіймав посаду сьомого Генерального секретаря [[НАТО]] з 1988 по 1994. Під час свого перебування на посту Генерального секретаря побачив кінець [[Холодна війна|холодної війни]] і возз'єднання Німеччини. Під час проходження служби на даній посаді, лікарі у нього діагностували [[Рак (хвороба)|рак]], але не зважаючи на тяжку хворобу, продовжував працювати до останніх днів.
== Сім'я ==
Рядок 40:
Вернер був обраний від [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|Християнсько-демократичного союзу]] до [[Бундестаг|німецького парламенту]], як представник [[Геппінген (район)|Геппінгену]].
4 жовтня 1982 призначений федеральним міністром оборони, в уряді [[Гельмут Коль|Гельмут Коля]]. Вернер відігравав важливу роль у впровадженні рішення [[НАТО]] по розгортанню [[Балістична ракета|балістичних ракет]] середньої дальності, після невдалих переговорів щодо скорочення озброєнь з [[СРСР|Радянським Союзом]], для протидії розгортання радянської ракети переломити радянську розгортання її [[РСД-10]].
У 1983 році Вернер зіткнувся з критикою у зв'язку ззі скандалом навколо німецького генерала Гюнтера Кісслінга. Німецька військова розвідка звинуватила Кісслінга в гомосексуальності. Як потім з'ясувалося інформація виявилася помилковою. Вернер наказав Кісслінгу достроково вийти на пенсію, оскільки гомосексуальність, становив серйозну загрозу безпеці в той час. Кісслінг наполягав на дисциплінарних процедурах проти самого себе і врешті-решт домігся свого відновлення. Вернер прийняв політичну відповідальність і станом на 18 травня 1984 подав у відставку, однак канцлер Німеччини [[Гельмут Коль]] відхилив прохання.
[[Файл:Stamp of Moldova 302.gif|thumb|Підписання угоди між Молдовою та НАТО]]У грудні 1987 року шістнадцять членів [[НАТО]] обрали Генеральним секретарем Вернера. Він був першим німецьким громадянином, призначеним на цю посаду. Чимало часу зайняло переоформлення з постапосади в уряді Німеччини, тому він вступив на посаду 1 липня 1988. Не переставав виконувати свої обов'язки, незважаючи напопри важку хворобу аж до своєї смерті від раку в 1994 році.
== Нагороди ==
Рядок 73:
== Література ==
* ''В. І. Головченко''. Вернер Манфред // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с760 с. ISBN 966-316-039-X
