Велика Британія: відмінності між версіями

Британія була одним із головних [[Союзники в Першій світовій війні|союзників]], які перемогли [[Центральні держави]] в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] (1914–1918). Поряд зі своїми французькими, російськими та (після 1917 року) американськими колегами британські збройні сили були залучені на більшій частині території Британської імперії та в кількох регіонах Європи, зокрема на Західному фронті<ref name=":1"> Westwell, I.; Cove, D. (eds) (2002). ''History of World War I, Volume 3''. London: Marshall Cavendish. pp. 698, 705. ISBN 978-0-7614-7231-5.</ref>. Велика кількість смертей під час [[Позиційна війна|позиційної війни]] спричинила втрату більшої частини покоління чоловіків, що призвело до тривалих наслідків і значної руйнації соціального порядку. Великобританія зазнала 2,5 мільйона втрат і закінчила війну з величезним державним боргом<ref> Westwell, I.; Cove, D. (eds) (2002). ''History of World War I, Volume 3''. Londonname=": Marshall Cavendish. pp. 698, 705. ISBN 978-0-7614-7231-5.<1"/ref>. Наслідки війни переконали уряд розширити право голосу на національних і місцевих виборах за допомогою [[Закон про народне представництво 1918 року|Закону про народне представництво 1918 року]]. Після війни Великобританія стала постійним членом Виконавчої ради [[Ліга Націй|Ліги Націй]] і отримала [[Мандат Ліги Націй|мандат]] на колишні німецькі й [[Османська імперія|османські]] колонії. Під керівництвом [[Девід Ллойд Джордж|Девіда Ллойд Джорджа]] Британська імперія досягла свого найбільшого розмаху, охоплюючи п'яту частину земної поверхні та чверть її населення<ref> Turner, J. (1988). ''Britain and the First World War''. Abingdon: Routledge. p. 41. ISBN 978-0-04-445109-9.</ref>.