Берегиня: відмінності між версіями

В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині&nbsp;— це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги [[Білі ВилиСамовіли|виліввілів]] та інших жіночих духів<ref>{{Cite web|url=https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/|title=Берегині|last=Любовик|first=Борис|date=30.05.2021|website=Українська релігієзнавча енциклопедія|accessdate=14 листопада 2020|archive-date=24 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224182205/https://ure-online.info/encyclopedia/beregyni/}}</ref><ref name=":3">{{Cite book

Українська феміністка, антрополог [[Кісь Оксана Романівна|Оксана Кісь]] відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення [[Матріархат|матріархальності]] суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]], [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки Основ'яненка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]. Хоча багато з них були [[Народовці|народовцями]] та знайомими з ідеями [[фемінізм]]у, їхні твори належить вважати продуктом [[Ідеологія|ідеології]], а не зображенням дійсного життя [[Українознавство|українства]]<ref name=":5" />.