Берегиня: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
Віщун (обговорення | внесок) |
||
Рядок 30:
}}</ref>.
В сучасних (приблизно з 1980-х років) інтерпретаціях берегині — це «хатні» жіночі духи, уособлення материнського заступництва від усякого зла; духи-охорониці осель та родини. Часом трактуються як доброзичливі русалки чи аналоги [[
|title="Берегиня", або Витвори кабінетної міфології / Колись русалки по землі ходили... Жіночі образи української міфології
|last=Буйських
Рядок 86:
}}</ref>.
Українська феміністка, антрополог [[Кісь Оксана Романівна|Оксана Кісь]] відзначає, що хоча в сучасній культурі берегиня подається як свідчення [[Матріархат|матріархальності]] суспільства давніх українців, образ цієї персонажки було створено чоловіками. В його формуванні значну роль зіграло те, що класичні українські письменники й письменниці часто описували владних, самостійних жінок. Такі образи української жінки знаходимо в [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]], [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки Основ'яненка]], [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петра Гулака-Артемовського]]. Хоча багато з них були [[Народовці|народовцями]] та знайомими з ідеями [[фемінізм]]у, їхні твори належить вважати продуктом [[Ідеологія|ідеології]], а не зображенням дійсного життя [[Українознавство|українства]]<ref name=":5" />.
== Берегиня в сучасній культурі ==
|