Вікіпедія

Перфецький Леонід Юліанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
Рядок 26:
 
== Життєпис ==
Леонід Перфецький народився [[23 лютого]] [[1901]] року в селі [[Ладижинка]], [[Уманський повіт|Уманського повіту]], [[Київська губернія|Київської губернії]]. Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ&nbsp;— ХХ століть.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/23/1901-narodyvsya-leonid-perfeckyy-hudozhnyk-batalist-oficer-armiyi-unr|title=1901 – народився Леонід Перфецький, художник-баталіст, офіцер Армії УНР.|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-17}}</ref> Навчався в середній школі в [[Орел (місто)|Орлі]], в [[Московський Університет|Московському університеті]]. Під час [[МоскваПерша світова війна|МосквиПершої світової війни]], пізнішеюнака вмобілізували школіта відправили до школи прапорщиків у [[Петергоф]]і біля [[Петроград]]у.
 
Після більшовицького перевороту родина виїхала до [[Казань|Казані]]. Коли [[Татарстан]] проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в [[Казанський федеральний університет|Казанському університеті]]. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти [[Окремий Чорноморський кіш (Українська Держава)|Чорноморського коша]], що став опісля [[3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР|3-ю Залізною Дивізією]]<ref name="Нотатки"></ref>.
 
Брав активну участь у [[Українсько-радянська війна|Визвольних Змаганнях]]. ПерейшовБув зкомандиром Армієюкінної [[УНР]]сотні в8-го еміграціюпішого іЧорноморського вступивполку до3-ї [[АкадеміяЗалізної образотворчихдивізії мистецтвАрмії (Краків)|Краківської Академії Мистецтв]]УНР, дебув працювавучасником у[[Перший класізимовий професорапохід|Першого [[СтаніславЗимового Дембіцький|Дембіцькогопоходу]].<ref name="Нотатки:0">< /ref>. Навчався живопису також у [[Львів|Львові]], в [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецькій школі Олекси Новаківського]].
 
Окрім участі у військових операціях робив історичні замальовки тих подій. З надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події [[Бій під Крутами (1918)|бою під Крутами]] 29 січня 1918 року, здобуття [[Січневе повстання (1918)|Арсеналу]], піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події [[Перший зимовий похід|Першого]] (грудень 1919 року&nbsp;— травень 1920 року) та [[Другий зимовий похід|Другого]] (жовтень&nbsp;— листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.<ref name=":0" />
[[1925]] року переїхав до [[Париж]]а, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем [[Бібліотека імені Симона Петлюри|бібліотеки імені Симона Петлюри]]<ref name="Нотатки"></ref>.
 
Перейшов з Армією [[УНР]] в еміграцію і вступив до [[Академія образотворчих мистецтв (Краків)|Краківської Академії Мистецтв]], де працював у класі професора [[Станіслав Дембіцький|Дембіцького]]<ref name="Нотатки"></ref>. Навчався живопису також у [[Львів|Львові]], в [[Мистецька школа Олекси Новаківського|мистецькій школі Олекси Новаківського]].
[[1941]] року вивезений до [[Німеччина|Німеччини]] як аграрний робітник. [[1942]] року [[Українське видавництво|«Українське Видавництво»]] запросило митця до [[Львів|Львова]], на посаду ілюстратора щомісячного видання «Наші Дні», роботу в якому поєднував з викладанням малювання в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата [[Перфецький Євген|Євгена Перфецького]].▼
 
[[1925]] року переїхав до [[Париж]]а, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем [[Бібліотека імені Симона Петлюри|бібліотеки імені Симона Петлюри]]<ref name="Нотатки"></ref>. У Парижі створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках [[Модернізм|модерністичних]] течій. Виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання критиків. Влітку 1937&nbsp;р. став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави [[Іван Мазепа|Іваном Мазепою]].<ref name=":0" />
 
▲[[1941]] року вивезений до [[Німеччина|Німеччини]] як аграрний робітник. [[1942]] року [[Українське видавництво|«Українське Видавництво»]] запросило митця до [[Львів|Львова]], на посаду ілюстратора щомісячногонімецького видання — місячника «Наші Дні», роботу в(вийшло якомутри поєднувавномери) зі викладаннямвикладача малюваннярисунку в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата [[Перфецький Євген|Євгена Перфецького]].
 
На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію&nbsp;— всі пріці на воєнні теми<ref name="Нотатки"></ref>.
 
[[1944]] року вступив до [[14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|дивізії «Галичина»]], як воєнний художник-кореспондент. [[1945]]Створив&nbsp; рокузбірку опинивсяграфічних вмалюнків таборі«Українська воєннихдивізія».<ref полоненихname=":0" у [[Зальцбург|Зальцбурзі]]./>
 
[[1945]] року опинився в таборі воєнних полонених у [[Зальцбург|Зальцбурзі]], пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в [[Австрія|Австрії]]. Під час життя в таборі, у 1953 р., в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя.
 
[[1954]] року прибув до [[Канада|Канади]], оселився у [[Монреаль|Монреалі]]. Тут проживав митцем-самітником при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. У Монреалі розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Працював над циклом «Апокаліпсис», створивши 24 картини до останньої книги Нового заповіту&nbsp;— [[Об'явлення Івана Богослова|«Об'явлення св. Івана Богослова»]].<ref name=":0" />
 
[[1954]] року прибув до [[Канада|Канади]], оселився у [[Монреаль|Монреалі]]. Тут проживав при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. [[1962]] року в [[Едмонтон]]і Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею [[Українське національне об'єднання (Канада)|Українського Національного Об'єднання]].
 
Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році<ref name="Нотатки"></ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Перфецький_Леонід_Юліанович