Бобровиця: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Перенесення пам'яток у галерею |
м вікіфікація |
||
Рядок 56:
Наприкінці XVI століття на городищі Волинь в Остерському старостві [[осадчий]] Іван Коловицький «осадив» містечко ''Михайлів''. Згідно з [[Локаційний привілей|фундаційним привілеєм]] від 10 липня [[1597]] року містечко мало отримати щопонеділковий торг.
Після смерті осадчого у [[1602]] році містечко було «переосаджене» — вже як Бобровиця. Пожиттєве право на нього отримав остерський староста [[Михайло Ратомський]]. Королівський привілей Ратомському, виданий 12 вересня [[1602]] року, застерігав, що якби ця осада не мала міського права, то староста мав би перенести її на інше місце і встановити торги. Адміністративно Бобровиця належала до [[Остер (місто)|Остерського]] [[староство|староства]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
Стосунки старости з мешканцями Бобровиці, так само як і [[Остер|Остра]], складалися не найліпше. Михайло Ратомський був прихильником збереження традиційного для [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] суворого підпорядкування міщан старостам. Ситуація змінилася після призначення на посаду остерського старости королівського секретаря Єремії Залеського ({{lang-pl|Heremiasz Zaleski}}). 26 березня [[1627]] року з його ініціативи Бобровиця отримала привілей на ярмарки та торги. Цей документ установлював щотижневий торг і два ярмарки, які мали проходити на православні свята — святого Прокопа і святого Михайла. Місцеві міщани отримали ті ж права на шинкування, що й остерські<ref>Пономарьов О. М. З найдавніших джерел // Марківці — краплина історії України. — Чернігів : Аспект-Поліграф, 2013. — С. 16-17. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208115441/http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php |date=8 грудня 2015 }}</ref>.
| |||