Вікіпедія

Цибух Ірина Володимирівна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 11:
|прізвисько="Чека"
|нагороди=
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)}}{{!!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!)}}
|розмір=265px|роки служби=[[2015]] — [[2024]]|битви={{tree list}} [[Російсько-українська війна]]
** [[Війна на сході України]]
Рядок 18 ⟶ 21:
 
== Життєпис ==
Народилася 1 червня 1998 року в місті Львів. Навчалася у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національному університеті «Львівська політехніка»]]. Працювала над проєктами для дітей: розвивала медіацентри у віддалених селах і містах України, впроваджували медіаграмотність в освітній процес. Навчалася в [[Київська школа економіки|Київській школі економіки]], де мала б захищати диплом у 2022 році і здобути ступінь [[Магістр|магістрамагістр]]а державного управління<ref>{{Cite web|url=https://womenua.today/projects/iryna-tsybuh/|title=Ірина Цибух|website=|publisher=Ukrainian Women's Congress|language=|access-date=2024-06-09}}</ref>.
 
Від 2015 року їздила на [[Східна Україна|схід України]] як військова парамедикиня<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3858535-irina-cibuh-ceka-bojova-medikina-gospitaleriv.html|title=Ірина Цибух, «Чека», бойова медикиня «Госпітальєрів»|last=Ліберова|first=Влада|last2=Ліберов|first2=Костянтин|date=2024-05-30|website=|publisher=УкрІнформ|language=|access-date=2024-06-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://life.pravda.com.ua/society/yakoyu-bula-irina-cheka-cibuh-spogadi-pro-zagiblu-gospitalyerku-301827/|title=Не дожила 2 дні до 26-річчя. Спогади про загиблу «госпітальєрку» Ірину Цибух|last=Андрєєва|first=Вікторія|date=2024-05-30|website=|publisher=Українська правда|language=|access-date=2024-06-09}}</ref>. У 2017 році долучилася до [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|Суспільного мовлення]], де була менеджеркою реформи і реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах [[Донеччина|Донеччини]] й [[Луганщина|Луганщини]]. Працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/757281-na-vijni-zaginula-zurnalistka-suspilnogo-ta-paramedikina-irina-cibuh/|title=На війні загинула менеджерка Суспільного та парамедикиня Ірина Цибух}}</ref>.
Рядок 24 ⟶ 27:
Разом із колегами з Суспільного Ірина перемогла в конкурсі професійної журналістики «Честь професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та стала фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж» 2018 року.
 
На момент початку [[Повномасштабне вторгнення Росії в Україну|повномасштабного вторгнення Росії в Україну]] 24 лютого 2022 року перебувала на сході України: 22 та 23 лютого в [[Покровськ]]у та [[Краматорськ]]у Цибух презентувала свій документальний фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує [[Інклюзія|інклюзії]]<ref name=":1" />. 24 лютого презентація мала відбутися в [[Сіверськодонецьк|Сіверськодонецьку]]у, а наступного дня&nbsp;— в Києві<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/kyiv/759495-u-kievi-prosautsa-z-zagiblou-na-vijni-25-ricnou-paramedikineu-gospitaleriv-irinou-cibuh/|title=«Врятувала сотні людей, але не врятували її»: у Києві прощалися з 25-річною парамедикинею «Госпітальєрів» Іриною Цибух|last=Балюх|first=Наталія|last2=Сергієць|first2=Анна|date=2024-06-02|publisher=Суспільне|access-date=2024-06-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://elle.ua/ludi/interview/zhinki-na-fronti-10-zapitan-paramedikini-irini-cibuh/|title=Жінки на фронті: 10 запитань парамедикині Ірині Цибух|last=Попова|first=Катерина|date=2022-07-30|website=|publisher=Elle|language=|access-date=2024-06-09}}</ref>. Найближчим часом повернулася на Київщину і долучилася до добровольчого медичного батальйону [[Медичний батальйон «Госпітальєри»|«Госпітальєри»]], де зайняла позицію старшої 5-го екіпажу<ref>{{Cite web|url=https://elle.ua/ludi/interview/zhinka-i-viyna-intervyu-z-boyovoyu-medikineyu-irinoyu-cibuh/|title=«Жінка і війна»: Інтерв'ю з бойовою медикинею Іриною Цибух|last=Попова|first=Катерина|date=2023-08-23|website=|publisher=Elle|language=|access-date=2024-06-09}}</ref>.
 
Врятувала чимало бійців, ризикуючи життям під час евакуацій. Регулярно з'являлася в медіа, надавала інформацію журналістам про роботу парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання домедичної допомоги.
Рядок 36 ⟶ 39:
== Нагороди ==
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ступеня (16 листопада 2023)&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв'язку в Україні, мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові і Військовій присязі, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/7502023-48905|title=Указ президента України № 750/2023 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку»|date=2023-11-16|publisher=Офіс Президента України|access-date=2024-06-09}}</ref>.
* [[Орден «За мужність»]] ІІІ ступеня (28 червня 2024, посмертно) — ''за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку''
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Цибух_Ірина_Володимирівна