Плеве Павло Адамович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м вікіфікація
Рядок 87:
Незабаром, у серпні-вересні 1914 року 5-та армія Плеве взяла активну участь у Галицькій битві&nbsp;— одній з найбільших битв Першої світової війни, в результаті якої російські війська зайняли майже всю східну Галичину, Буковину і обложили Перемишль. В операції брали участь [[3-тя армія (Російська імперія)|3-тя]], [[4-та армія (Російська імперія)|4-та]], 5-та, [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ма]], [[9-та армія (Російська імперія)|9-та армії]] у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом&nbsp;— генерал Н.&nbsp;І.&nbsp;Іванов) та чотири австро-угорські армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф) і німецька група генерала Р. Войрша<ref>[https://historical-fact.livejournal.com/90920.html Забытые имена. Генерал Плеве П. А.]</ref>. Підсумком Галицької операції, що закінчилася до середини вересня, став повний розгром 1-ї австро-угорської армії, а також відступ та значні втрати трьох інших армій Австро-Угорщини.
 
Наступним етапом блискучої кар'єри Плеве як талановитого воєначальника стала [[Лодзька операціябитва]]. Не злякавшись загрози оточення своїх сил, Павло Адамович своєчасно відповів загрозою оточення лівого флангу німецьких військ: до 9 листопада 1914 року ударна група німецького генерала Шеффера-Бойделя, яка взяла в півкільце [[2-га армія (Російська імперія)|2-гу армію]] російських імператорських військ, сама виявилася оточена силами Плеве. Попри прорахунки вищого російського командування, Лодзинська операція завершилася перемогою росіян. Саме після цієї битви Павло Адамович заслужив у всій Російській армії славу експерта кризових ситуацій на полі битви, про якого згадували у найважчій оперативній обстановці.
 
[[14 січня]] 1915 року Плеве отримав під командування 12-та армію, що формувалася на Ломжинському напрямку. У травні 1915 року управління армії було перекинуто на Ризько-Шавельський напрямок з опорними точками&nbsp;— [[Рига]] та [[Даугавпілс|Двінськ]]. Незабаром управління перейменували на 5-у армію, і 8 червня 1915 року Плеве призначений командувачем 5-ї армії. Брав участь у [[Мітавська операція|Мітавсько-Шавельській операції]]<ref>[https://btgv.ru/history/great-war/восточный-рубеж/1915/mitavo-shavelskaya-operation-1915-part-1-on-the-eve-of-the-duel-of-the-two-armies/ Митаво-Шавельская операция 1915 г. Ч. 1. В преддверии поединка двух армий]</ref>. 6 грудня 1915 року він змінив генерала [[Рузський Микола Володимирович|Рузського]] на посаді головнокомандувача арміями Північного фронту.
 
За станом здоров'я 10 лютого 1916 року Плеве був звільнений від командування, а 5 лютого 1916 року призначений членом Державної ради. 28 березня (10 квітня) 1916 року він помер у Москві. Похований на Московському міському Братському цвинтарі.