Дейнеховський Петро Іполитович: відмінності між версіями

'''Дейнеховський Петро Іполитович Дейнеховський''' ([[5 лютого]] [[1907]], село [[Леб'яже (Чугуївський район)|Ганнівка]], [[Коробчанська волость]], [[Зміївський повіт]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія]], тепер село [[Леб'яже (Чугуївський район)|Леб'яже]], [[Чугуївський район|Чугуївського району]] [[Харківська область|Харківської області]] — [[2000]], [[Москва]]) — [[СРСР|радянський]] [[військовик]]. Учасник [[Друга світоваНімецько-радянська війна|Другої світовоїнімецько-радянської війни]]. [[Генерал-майор]].

Народився [[5 лютого]] [[1907]] року в селі [[Леб'яже (Чугуївський район)|Леб'яже]], тепер [[Чугуївський район|Чугуївського району]] [[Харківська область|Харківської області]]. У Червоній Армії з 1924 року. Закінчив [[Українська військово-підготовча школа|Українську військово-підготовчу школу]] (1926), Ленінградську артилерійську школу (1929), [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М. В. Фрунзе]] (1939). Учасник [[Німецько-радянська війна|Німецьконімецько-радянської війни]] з червня 1941 року. Служив начальником штабу бригади, командуючимкомандувачем артилерією дивізії, начальником штабу артилерії армії і командиром бригади.

24-та Уманська винищувально-протитанкова артилерійська бригада резерву головного командування [(командир бригади полковник Дейнеховський П.  І.]) за форсування [[Дністер|Дністра]] і вихід на державний кордон [[8 квітня]] [[1944]] року бригада нагороджена [[Орден Богдана Хмельницького (СРСР)|орденом Богдана Хмельницького]] 2-го ступенняступеня, а за відзнаки при визволенні міста [[Хотин]]а — [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]].

З червня 1944 року Петро Дейнеховський служив у Війську Польському: командиром бригади, заступником командуючогокомандувача артилерією армії, командуючимкомандувачем артилерією корпусу і військового округу.

У 1955 році закінчив Вищі академічні курси при Академії Генерального штабу і продовжував службу в Радянській Армії на високих посадах. Нагороджений 7 радянськими і 2 польськими орденами, багатьма медалями. Генерал-майор артилерії В. І. Дейнеховський перебував з 1967 року у запасі. ЖивМешкав у [[Москва|Москві]]. Помер у [[2000]] році.

* Командир бригади полковник Дейнеховський Петро Іполитович / Джога І. // Вони визволяли Буковину. Факти. Дати. Імена. — ЧернцівціЧернівці: ВІЦ «Місто», 2006. — С. 180. — ISBN 966-8341-78-3.