Вулиця Старосольських: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок) вікіфікація, оформлення, оновлення даних |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 56:
== Опис ==
Нумерація будинків на вулиці Старосольських дуже специфічна. Її парний бік починається від навчального корпусу № 1 [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ «Львівська політехніка»]] (№ 2/4), що виходить головним фасадом на [[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Степана Бандери]] та закінчується будівлею студентського комбінату харчування НУ «Львівська політехніка» (№ 8), що прибудований до навчального корпусу № 3 цього ж вишу ([[Площа Святого Юра|площі Святого Юра]], 1/2). Натомість нумерація будинків з непарного боку зростає від [[Вулиця Архітекторська (Львів)|вул. Архітекторської]] до вул. Степана Бандери{{sfn|Львівський Новий Світ|2014|с=72}}. Під вулицею прокладено тунель, що сполучає головний корпус ([[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Степана Бандери]], 12), з 2-им (вул. Старосольських, 6) і 4-им ([[вулиця Митрополита Андрея]], 5) навчальними
Між постсецесійними будинками з непарного боку вулиці Старосольських збереглася невелика садиба (№ 11) з одноповерховим будиночком, зведеним у другій половині [[XIX століття]] для представників відомого львівського роду Лонгшам де Бер'є. Колись такими будиночками була забудована вся дільниця [[Новий Світ (Львів)|Новий Світ]]. У першій чверті [[XX століття]] їх витіснили сецесійні та конструктивістські три- та чотириповерхові будівлі{{sfn|Львівський Новий Світ|2014|с=72}}, такі як, триповерхові кам'яниці кам'яничника Йосифа Фейґенбаума (№ 3, 5){{sfn|Львівський Новий Світ|2014|с=72}}, кам'яниця скарбового секретаря Леопольда Лисаковського (№ 7) та інші{{sfn|Львівський Новий Світ|2014|с=73}}.
== Забудова ==
=== З парного боку вулиці ===
У 1844—1944 роках у трикутнику між нинішніми вулицями Старосольських, [[Вулиця Бандери (Львів)|Степана Бандери]] та [[Площа Святого Юра|площею Святого Юра]] розташовувався комплекс споруд [[Монастир Святого Серця (Львів)|монастиря сестер Святого Серця Ісусового]], який оточував великий монастирський сад. З приходом радянської влади виховний заклад був закритий, згодом весь комплекс споруд монастиря сестер Святого Серця Ісусового перейшов у власність [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. У грудні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в будівлях колишнього монастиря створено сільськогосподарський Інститут. У [[1960-ті|1960-х]] роках аграрний інститут переведено до [[Дубляни|Дублян]]. На початку [[1970-ті|1970-х]] роках знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідовано. На місці знесеного костелу з'явилася будівля студентського комбінату харчування політехнічного інституту (навчальний корпус № 26)<ref name="Карп.6"/>, а монастирського саду — будівлі навчальних корпусів № 1, 2, розташованих з парного боку вулиці Старосольських<ref name="Карп.2/4"/><ref name="Карп.6"/> та навчального корпусу № 4 ([[вулиця Митрополита Андрея]], 5)<ref name="корпус_4"/>.
'''№ 2/4''' — будівля навчального корпусу № 1 Національного університету «Львівська політехніка» з лекційними та навчальними авдиторіями, актовим залом та студентською їдальнею збудована у 1965—1966 роках за проєктом, розробленим Студентським проєктно-конструкторським бюро Львівського політехнічного інституту. Над проєктом працювали професор [[Багенський Іван Олександрович|Іван Багенський]] та викладачі-архітектори будівельного факультету вишу — [[Липка Роман Миколайович|Роман Липка]], [[Рудницький|Андрій Рудницький]], а також [[Мікула Микола Васильович|Микола Мікула]]. Виконавцями робіт були випускники Львівського політехнічного інституту. Проєктування будівлі розпочалося у 1960 році. Після отримання фінансування від Міністерства освіти УРСР у 1965 році розпочалося будівництво, яке тривало до кінця 1966 року. Стиль будівлі — [[модернізм]]. [[1977]] року проєкт відзначено премією Ради міністрів СРСР. Наприкінці 2000-х років у будівлі було проведено часткову модернізацію, замінено вікна та оновлено благоустрій площі перед будівлею, де встановлено фонтан<ref name="
У грудні 2021 року в будівлі навчального корпусу № 1 відкрили перший в Україні інклюзивний простір для студентів-ветеранів «Ветеранська служба». Центр став першим інклюзивним простором в Україні на базі університету. Створили його за підтримки благодійного фонду «Відкриті очі» ІТ-компанії [[SoftServe]]. Тут ветеранам допомагатимуть зі вступом до вишу, надаватимуть психологічні консультації та організують менторську програму. Ідея проєкту належить викладачці Львівської політехніки Олесі Бік<ref name="ветеранська служба"/>.
'''№ 6''' — будівля навчального корпусу № 2 Національного університету «Львівська політехніка» з навчальними аудиторіями та лабораторіями збудована у 1976 році. Архітектор проєкту — [[Русанова Ірина Василівна|Ірина Русанова]], головний інженер — Віктор Кваша. Стиль будівлі — [[модернізм]]. 1978 року авторський колектив разом з керівництвом ЛПІ отримали Державну премію Ради міністрів УРСР за розбудову інституту<ref name="
'''№ 8''' — будівля студентського комбінату харчування НУ «Львівська політехніка» (навчальний корпус № 26), збудована у 1960—1970 роках на місці знесеного костелу жіночого [[Монастир Святого Серця (Львів)|монастиря Святого Серця Ісусового]]<ref name="
=== З непарного боку вулиці ===
Рядок 95 ⟶ 94:
== Транспорт ==
У листопаді [[2022]] року на вул.
== Примітки ==
Рядок 104 ⟶ 103:
<ref name="court">{{cite web|url = https://gl.lv.court.gov.ua/sud1304/jurisdiction/|назва = Списки вулиць Галицького району м. Львова|автор = |дата = |вебсайт = gl.lv.court.gov.ua|видавець = Галицький районний суд м. Львова|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220703114056/https://gl.lv.court.gov.ua/sud1304/jurisdiction/|дата-архіву = 3 липня 2022|статус-url = |дата-доступу = 8 січня 2023}}</ref>
<ref name="lviv">{{cite web|url = http://lviv.ridne.net/street_k|назва = Список вулиць Львова (К)|автор = [[Жежнич Павло Іванович|Павло Жежнич]]|дата = |вебсайт = lviv.ridne.net|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20221110062009/http://lviv.ridne.net/street_k|дата-архіву = 1 листопада 2022|статус-url = |дата-доступу = 8 січня 2023}}</ref>
<ref name="
<ref name="
<ref name="барвінська">{{cite web|url = https://encyklopediateatru.pl/osoby/4896/leonia-barwinska-hertz-ladnowska|назва = Leonia Barwińska-Hertz (Ładnowska)|автор = |мова = pl|дата = |вебсайт = encyklopediateatru.pl|видавець = Encyklopedia teatru polskiego|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230108115401/https://encyklopediateatru.pl/osoby/4896/leonia-barwinska-hertz-ladnowska|дата-архіву = 8 січня 2023|статус-url = |дата-доступу = 8 січня 2023}}</ref>
<ref name="корпус_4">{{cite web|url = https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/mytr-andreia-5/|назва = Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул.
<ref name="кб">{{cite web|url = https://kopibum.com/|назва = Офіційний сайт цифрової друкарні «КопіБум»|автор = |дата = |вебсайт = kopibum.com|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20220928133104/https://kopibum.com/|дата-архіву = 28 вересня 2022|статус-url = |дата-доступу = 8 січня 2023}}</ref>
<ref name="тунель">{{cite web|url = https://tvoemisto.tv/exclusive/taiemnytsi_pidzemnyh_perehodiv_lvivskoi_politehniky_137063.html|назва = Таємниці підземних переходів Львівської політехніки|автор = Роман Тищенко-Ламанський|дата = |вебсайт = tvoemisto.tv|видавець = Медіа-хаб «Твоє Місто»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220928201126/https://tvoemisto.tv/exclusive/taiemnytsi_pidzemnyh_perehodiv_lvivskoi_politehniky_137063.html|дата-архіву = 28 вересня 2022|статус-url = |дата-доступу = 8 січня 2023}}</ref>
|