Вікіпедія

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
Рядок 16:
Вперше ідея побудувати обсерваторію на вершині Карпатських гір з'явилася у повоєнні часи Першої світової. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.
 
[[1935]] року інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (''LOPP'') запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М. Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у [[Карпати|Карпатах]], на вершині гори [[Піп Іван (Чорногора)|Піп Іван]]. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проектпроєкт будівництва обсерваторії архітекторів К. Марчевського та Й. Погоського.
 
Перемовини про придбання телескопу проведені у жовтні 1935&nbsp;р. астрономами [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ймовірно з інженером Стефаном Яроцінським (1900—1952), який працював в польському відділі англійського виробника Sir Howard Grubb, Parsons & Co., [[Ньюкасл-апон-Тайн|Newcastle upon Tyne]]. З того часу Стефан був посередником в придбанні обладнання та подальшого складного монтування астрографа в обсерваторії. Про його посильний та університетських астрономів вклад згадується в докладі ректора 1938—1939:<blockquote>У надзвичайно тяжких та виснажливих умовах, маючи на сон по 3 години на добу, ми довели астрограф, купол та всі надскладні механізми до повного порядку<ref>{{Cite web|title=Nieznane zdjęcia z Pop Iwana. Robert Gawkowski. Nr.3(78), 2016, Pismo Uczelni, UW}}http://www.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2014/03/pismo_uczelni_2016-3_78.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191113091217/https://www.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2014/03/pismo_uczelni_2016-3_78.pdf |date=13 листопада 2019 }}</ref>.</blockquote>
Рядок 63:
 
== 1992 ― наші дні ==
[[Файл:Zenon 1964 gerb + suchasny.jpg|350пкс|thumb|Порівняльний вигляд герба над головним входом (станом на січень 1964 та вересень 2014)]]Після здобуття незалежності питання відновлення постало знову. У 1994&nbsp;р. львівська філія інститутут «<nowiki/>[[Укрзахідпроектреставрація]]<nowiki/>» розпочала науково-дослідні роботи для створення проектупроєкту реставрації. У липні 1994&nbsp;р. на об'єкт виїхала наукова експедиція з 14 спеціалістів, серед яких були архітектори, конструктори, будівельники, геодезисти, технологи та мистецтвознавці. Проживали члени експедиції на пол. Веснарка в колибі пастухів. Щодня вони долали 2,5 години часу на сходження на вершину для проведення робіт. Замовником проектупроєкту була ГО «<nowiki/>[[Українська духовна республіка]]<nowiki/>», яку очолював [[Бердник Олесь Павлович|Олесь Бердник]]. Ним керувала ідея створити навчальну базу для дітей з виховною та навчальною метою. На жаль, фінансової основи для ідея не мала, тому невдовзі громадська організація припинила існування.
 
Роботи було відновлено в 1994&nbsp;р. на замовлення Івано-Франківського обласного управління архітектури і містобудування. Фахівці інституту «<nowiki/>[[Укрзахідпроектреставрація]]<nowiki/>» виконаний детальний архітектурно-археологічні обміри та інженерно-конструкторські обстеження. Технологічна лабораторія інституту дослідила використані в будівництві будматеріали та розчини. Було підготовлено зведений кошторисно-фінансовий розрахунок на виконання реставраційних робіт (за винятком відновлення інженерних комунікацій, під'їздної дороги і впорядкування території). Оскільки функції будівлі, що підлягала відновленню, визначені не були, а також через відсутність архітектурно-проектногопроєктного та архітектурно-реставраційного завдань, виконано лише комплексні обстеження й архітектурно-археологічні обміри.
 
У жовтні [[1996]] року в [[Яремче]] відбулася науково-практична нарада «Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України і Польщі.
Рядок 73:
Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук; професор О.Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, в тому числі лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень.
 
За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектнопроєктно-будівельних організацій у [[2002]] році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі [[24 січня]] [[2002]] року, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об'єкт. Польські науковці звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи над проектомпроєктом.
 
Нова концепція відбудови обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника.
 
Цей об'єкт був представлений президентам України й Польщі в липні 2007 року. Згодом проектпроєкт його відбудови було внесено у «Дорожню карту співробітництва України-Польщі», підписану в вересні 2009 року. Тоді ж проектпроєкт отримав патронат Президентів Польщі і України.
 
Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради обсерваторі. було передано в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. У 2011 році проектпроєкт відбудови будівлі довоєнної обсерваторії Варшавського університету на г. Піп Іван отримав перший грант від Міністерства культури і національної спадщини РП. Згідно з цілями дотації, кошти були скеровані на здійснення оцінки технічного стану будівлі. З 2012 р. на проведення будівельно-відновлювальних робіт проектпроєкт щороку отримував фінансування. 7 липня 2013 року було укладено угоду про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії. З 2017 року на постійній основі тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
 
Обсерваторія матиме широке комплексне використання. Перший напрямок — для астрономічних спостережень. Другий — метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямком є гірське рятівництво. 22 лютого 2019 р. в м. Яремче підписано Грантову угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проектупроєкту PIMReC «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру» в рамках програми ЄС транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна (PL-BU-UA) 2014—2020. Концепція запропонована Прикарпатським національним університетом полягає у створенні так званого трансформера, який об'єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій. Партнерами Прикарпатського національного університету у цьому проектіпроєкті є Варшавський університет, з яким реалізується спільний проектпроєкт створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, а також Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірській рятувальний відділ (м. Сянок, Республіка Польща). Сума гранту становить 1 млн 53 тис. євро. ПроектПроєкт розраховано на два роки.
 
Інший напрямок експлуатації пов'язаний з організацією українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.
Рядок 93:
 
=== 2011 ===
В грудні 2011 р. ''Центр досліджень Східної Європи'' [[Варшавський університет|Варшарського університету]] переказав на рахунок ПНУ '''135 827, 30 грн'''. на виготовлення [[Проєктно-кошторисна документація|проектнопроєктно-кошторисної документації]] для проведення [[Консервація історичної пам'ятки|консерваційних робіт.]] Дані кошти було перераховано «''Державному науково-реставраційному управлінню Івано-Франківської області''».
 
=== 2012 ===
''У травні 2012'' р. стало відомо, що Міністерство культури Польщі виділяє 70 тисяч доларів на відновлення споруди обсерваторії. Виділення коштів заплановано в рамках грантової програми, партнером якої є [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]]. Внесок університету визначений в розмірі 25&nbsp;% від загального кошторису проектупроєкту<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/51628 |title=Польща допоможе відновити обсерваторію в Українських Карпатах // tyzhden.ua, 30.05.2012 |accessdate=13 вересня 2014 |archive-date=13 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140913130825/http://tyzhden.ua/News/51628 }}</ref>. Кошти будуть спрямовані на консервацію будівлі: накриття дахом, закриття входів і виходів, віконних отворів, щоб ізолювати внутрішні приміщення від проникання снігу та для зменшення вітрильності даху за умов нерідких ураганних вітрів.
Попередньо було заплановано розпочати роботи у ''липні 2012'' р., однак вдалося лише вирівняти і підсипати ґрунтову дорогу, що з'єднує смт. Верховина та с. Шибене. Власне ремонтні роботи на обсерваторії були здійснені у ''вересні-листопаді 2012'' р.<ref>{{Cite web |url=http://firtka.if.ua/?action=show&id=28141 |title=Прикарпатський ти Варшавський університети закінчили перший етап консервації обсерваторії на г. Піп-Іван // firtka.if.ua, 07.11.2012 р. |accessdate=13 вересня 2014 |archive-date=13 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140913125157/http://firtka.if.ua/?action=show&id=28141 }}</ref>
 
Рядок 249:
05 листопада [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника|ПНУ]] оголосив проведення [[Тендер (конкурс)|тендерної закупівлі]] на початкову суму 43&nbsp;млн грн<ref>{{Cite web|title=Реставрація будівлі обсерваторії на горі Піп Іван (Івано-Франківська область, Верховинський район, с.Явірник, присілок Погорілець,548) (Реставрація пам”ятки архітектури України місцевого значення №474-М (110608)-Обсерваторія)(з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва")(код Національного класифікатора України ДК 021:2015 - 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»)|url=https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-05-001344-c|website=prozorro.gov.ua|accessdate=2019-12-17|language=ua|archive-date=15 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200815071903/https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-05-001344-c}}</ref>. Станом на 21 листопада 2019&nbsp;р. тендер було відмінено в зв'язку з поданням менше двох тендерних пропозицій. Станом на 12 грудня 2019&nbsp;р. тендер відбувся, переможцем визначено компанію ТзОВ "Будівельна компанія «Трансбуд».<ref>{{Cite web|title=Реставрація будівлі обсерваторії на горі Піп Іван (Івано-Франківська область, Верховинський район, с.Явірник, присілок Погорілець,548) (Реставрація пам”ятки архітектури України місцевого значення №474-М (110608)-Обсерваторія)(з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва")(код Національного класифікатора України ДК 021:2015 - 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»)|url=http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-12-001696-c|website=prozorro.gov.ua|accessdate=2020-08-28|language=ua}}</ref>
 
Фінансування запланованих робіт передбачене програмою транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014—2020 в рамках грантового договору '''PLBU.03.02.00-UA-0754/17-00 від 22.02.2019''' р. за проектомпроєктом ''«Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального навчального центру»''<ref>https://public.docs.openprocurement.org/get/6ab3308bdbf74c3a9f9eda86d7b28f4a?KeyID=52462340&Signature=9LVaYTcO4kjEZTzzDwa61tWYjneKE6BFo%2FvpynotL2MOfThuRohIQPNy0oZAkTrGz9dI2GvKhvQwA9XJmK%252BkCg%253D%253D</ref>[[Файл:Обсерваторія листопад 2019 р..jpg|ліворуч|міні|300x300пкс|Вигляд станом на листопад 2019]]
 
== Рятувальна служба ==
[[Файл:Рятувальний загін, табличка, Піп Іван.jpg|міні]]
В приміщенні колишньої обсерваторії діє Явірницьке пошуково-рятувальне відділення СПРЧ аварійно-рятувального загону спеціального призначення у [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС України]] в Івано-Франківській області.<ref>{{Citation|last=Громадське Телебачення|title=Обсерваторія «Білий слон». Робота високогірних рятувальників|date=2017-09-17|url=https://www.youtube.com/watch?v=yw5gM68ij4w|accessdate=2017-09-17|archive-date=20 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191220215521/https://www.youtube.com/watch?v=yw5gM68ij4w}}</ref> 22 лютого 2019&nbsp;р. в м. Яремче підписано Грантову угоду між [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника|Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника]] та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проектупроєкту [https://projects.pnu.edu.ua/pbu2020/pimrec1/ PIMReC «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190814182203/https://projects.pnu.edu.ua/pbu2020/pimrec1/ |date=14 серпня 2019 }} в рамках програми ЄС транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна (PL-BU-UA) 2014—2020. Концепція, запропонована Прикарпатським національним університетом, полягає у створенні так званого трансформера, який об'єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій. Партнерами Прикарпатського національного університету в цьому проектіпроєкті є [[Варшавський університет]], з яким реалізується спільний проектпроєкт створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, а також Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірський рятувальний відділ ([[Сянік|Сянок]], Польща). Сума гранту становить 1 млн 53&nbsp;тис. євро. ПроектПроєкт розраховано на два роки.
 
== Згадки у художній літературі ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Астрономічна_і_метеорологічна_обсерваторія_на_вершині_Піп_Іван