Дигери (рух в Англії): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AS (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Іванко1 (обговорення | внесок) стильові правлення |
||
Рядок 19:
Але частина колонії була спалена солдатами, а потім руйнувати її прийшли місцеві фрігольдери. Вінстенлі пише Ферфаксу, що зовсім недавно обіцяв не чіпати дігерів і забезпечити їм деяку свободу, намагається ще раз розповісти про суть колонії, пробудити совість у серцях офіцерів. Видається декларація про дії фригольдерів. Але дігери залишилися непочутими. Більше того, фригольдерами був поданий позов до місцевого суду. Суд йшов з неймовірною кількістю порушень: обвинуваченим навіть жодного разу не дали слова. Діггерів засудили до штрафів, які стягнули коровами, а Біккерстафа ув'язнили. Уінстенлі подав скаргу в палату громад, але члени палати були зайняті «більш важливими справами». Восени Уінстенлі знову засуджують до штрафу.
В [[1650]]-[[1651]] тривають виступи дігерів, хоча їм активно протистоять лендлорди, заможні селяни, чиновники, що відображено в памфлеті «Новорічний подарунок парламенту і армії». Все ж рух дігерів зростає і поширюється, щонайменше, в 8 графствах (крім Суррея). Однак виступи дигерів дратували лендлордів і через їх активного опору до кінця [[1651]] рух «істинних левеллерів» було повністю придушено. В [[1652]] Уінстенлі публікує свію найбільш значну працю, «[[Закон свободи]]», в якій найбільш розгорнуто викладаються його ідеї і намальована картина світоустрою, яка згідно з Уінстенлі повинна бути втілена в життя. Тут зустрічаються останні згадки про діггера як про чинник селянському русі.
== Література ==
| |||