Цоков Олег Юрійович
Оле́г Ю́рійович Цо́ков (рос. Олег Юрьевич Цоков; 23 вересня 1971, Газалкент, Узбецька РСР — 11 липня 2023, Бердянськ, Україна) — російський воєнний злочинець, генерал-лейтенант Збройних Сил РФ, заступник командувача Південного військового округу (2023) і фігурант списку воєнних злочинців у російсько-українській війні. Командир 144-ї мотострілецької дивізії (2022), заступник командувача 49-ї загальновійськової армії (2018—2019), командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (2015—2018).
Олег Юрійович Цоков рос. Олег Юрьевич Цоков | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 23 вересня 1971 Газалкент, Ташкентська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | ||||||
Смерть | 11 липня 2023 (51 рік) Бердянськ, Запорізька область, Україна (ракетний удар[d][1][2][3]) | ||||||
Поховання | Майкоп | ||||||
Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||
Військова служба | |||||||
Роки служби | 1990–2023 | ||||||
Приналежність | Росія | ||||||
Війни / битви | |||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Цоков Олег Юрійович у Вікісховищі |
Убитий ракетним ударом в ході російського вторгнення в Україну.
Біографія
ред.Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. |
Народився в сім'ї військовослужбовця і вчительки. Змінив 11 шкіл, перш ніж отримав атестат про середню освіту.
Закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище (1994), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (2000).
Після закінчення училища проходив службу в Сибірському військовому окрузі командиром взводу, роти. Брав участь у першій чеченській війні.
З 2000 по 2004 рік командир 2-го мсб 74-ї омсбр, майор, підполковник (Юрга). Брав участь у другій чеченській війні.
З 2004 року — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова і Суворова бригади.
З 2006 року — командир 228-го мотострілецького Севастопольського ордена Олександра Невського полку.
На 2011 рік обіймав посаду заступника командира 36 ОМСБр[4].
У серпні 2014 року призначений командиром 810-ї окремої бригади морської піхоти[5].
З 2015 по 2018 рік — командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (м. Будьонновськ, Ставропольський край).
З 2018 по 2019 рік — заступник командувача 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу (м. Ставрополь).
З вересня 2019 по червень 2021 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (факультет національної безпеки і оборони держави).
З серпня 2022 року — командир 144-ї гвардійської мотострілецької Єльнінської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії (м. Смоленськ).
Станом на 2023 рік — заступник командувача Південного військового округу (м. Ростов-на-Дону).
Загинув 11 липня 2023 року внаслідок українського удару ракетами Storm Shadow по готелю «Дюна» на території «Приазовкурорту», що на Бердянській косі.[6][7] Там був розташований запасний командний пункт 58-ї загальновійськової армії[8][7].
17 липня 2023 року був похований в Майкопі.
Воєнні злочини
ред.У грудні 2022 року був внесений Британією до списку, в якому, окрім іншого, були причетні до ракетних ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.[9]
Санкції
ред.Олег Цоков, як військовослужбовець Чорноморського флоту Збройних сил Росії, який безпосередньо брав участь у незаконному вторгненні в Україну в 2022 році шляхом нанесення ракетних ударів по мирним громадянам та містам України, є підсанкційною особою багатьох країн світу[10].
19 жовтня 2022 року був внесений до санкційного списку України[11].
13 грудня 2022 року через вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції Великої Британії та Нової Зеландії[12], як причетний до ракетних ударів по українських містах[9].
2 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[13].
25 лютого 2023 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу за «участь у російській агресивній війні проти України»[14].
Звання
ред.- Полковник (2004)
- Генерал-майор (12 грудня 2006)
- Генерал-лейтенант (17 лютого 2023)
Нагороди
ред.- Орден Мужності — нагороджений тричі (1995, 2000, 2019)
- Орден «За військові заслуги» (2001)
- Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (20 років)
- Медаль «За військову доблесть» 2-го і 1-го ступеня
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
- Медаль «За участь у військовому параді на День Перемоги»
- Медаль «За відзнаку у службі в Сухопутних військах»
- Медаль «Стратегічне командно-штабне вчення „Кавказ – 2012“»
- Медаль «За повернення Криму»
- Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»
- Звання «Заслужений військовий спеціаліст Російської Федерації»
- Орден Жукова (2018)
- Звання «Герой Російської Федерації» (19 липня 2023, посмертно) — «за мужність і героїзм, проявлені під час виконання військового обов'язку.» 24 серпня медаль «Золота зірка» була передана рідним Цокова заступником командувача військами Південного військового округу генерал-лейтенантом Олексієм Авдєєвим.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Farberov S. Top Russian general ‘liquidated’ by Storm Shadow missile in Ukraine: report — Нью-Йорк Пост, 2023.
- ↑ а б Uebelacker E. Yet Another Top Russian General ‘Liquidated’ by Ukrainian Missile Strike — The Daily Beast, 2023.
- ↑ а б Ranghoher russischer General durch ukrainische Rakete getötet — Die Welt, 2023.
- ↑ Мастерство ускоренного вызревания / Реалии / Независимая газета. nvo.ng.ru. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Бригаду морской пехоты Черноморского флота возглавил новый командир. ForPost (рос.). 23 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ У районі Бердянська ліквідували російського генерал-лейтенанта Цокова, – Андрющенко. 24 Канал (укр.). 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
- ↑ а б Збройні сили ліквідували генерал-лейтенанта РФ Олега Цокова. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Times, Русская служба The Moscow (11 липня 2023). Еще один российский генерал погиб на войне в Украине. Русская служба The Moscow Times (рос.). Процитовано 11 липня 2023.
- ↑ а б New UK sanctions target senior Russian commanders following strikes on Ukrainian civilian infrastructure. GOV.UK (англ.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Цоков Олег Юрійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions Register. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Council Decision (CFSP) 2023/432 of 25 February 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32023D0432, 25 лютого 2023, процитовано 9 квітня 2023