Пазуняк Наталія Романівна
Ната́лія Романівна Пазуня́к (до шлюбу Іщук; 24 лютого 1922, Київ — 12 жовтня 2017)[1] — українська літературознавиця, лінгвістка. Професор славістики Пенсильванського університету, активна діячка українського жіночого руху в США, зокрема організації «Український Золотий Хрест», держсекретарка останнього уряду УНР в екзилі.
Наталія Романівна Пазуняк | |
---|---|
Народилася | 24 лютого 1922 Київ |
Померла | 12 жовтня 2017 (95 років) |
Національність | українка |
Діяльність | мовознавиця |
Alma mater | Український вільний університет |
Посада | професор славістики Пенсильванського університету |
Біографія
Народилася 24 лютого 1922 року у Києві, проте у 1927 р. родина переїхала до Рівного.[2]
Навчалася у Рівненській приватній українській гімназії, де викладали її батьки — Наталія Шульгина та Роман Іщук. Після закінчення гімназії у 1940 р. вступила на факультет іноземних мов Львівського університету, де провчилась рік. В університеті вивчала німецьку мову.[2]
У роки Другої світової війни працювала перекладачем у Рівному та Львові.
У 1944 році родина Шульгиних-Іщуків на еміграції. Спочатку вони мешкали у таборі для переміщених осіб у Аугсбургу.
Закінчила славістичний факультет Українського вільного університету у Мюнхені.
Потім переїхала до США, продовжувала навчання в Пенсільванському університеті (м. Філадельфія) на слов'янському відділі, у 1955 р. здобула ступінь магістра. У 1956 р. отримала ступінь доктора гуманітарних наук. Вона стала однією з перших українок в Північній Америці, які захистили докторат з гуманітарних наук.
У 1963—1983 рр. викладала українську мову та літературу у Пенсильванському університеті, де заснувала український відділ у славістичній бібліотеці. Головну увагу у дослідженнях звертала на українську класичну літературу ХІХ — ХХ ст. в контексті процесів у світовій літературі.
У 1983—1987 рр. викладала в Макворі (Австралія). Досліджувала творчість Лесі Українки, Василя Стуса, Василя Симоненка, Івана Світличного.
Була членом Управи американської асоціації університетських професорів, дійсним членом Української вільної академії наук (УВАН) і Наукового товариства імені Шевченка.
З 1952 року вона була заступницею голови Українського Золотого Хреста, понад 50 років входила до Союзу українок Америки, понад 30 років була членом редакційної колегії журналу «Наше життя», член Світової федерації українських жіночих організацій.
Двоюрідний брат (по матері) герой Крут — Володимир Шульгин, мешкає у Філадельфії.
Творчість
Авторка книг «Леся Українка: ідея свободи України в спектрі світової цивілізації. Розвідки і доповіді» (2008), «Вибраних студій з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії» (2010).
- Окремі видання:
- Іщук-Пазуняк Н. Вибрані студії з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — 534 с.
- Пазуняк Н. Постать великої ученої // Свобода. — 1983. — 8—10 листопада. (про Полонську-Василенко Н. Д.)
Примітки
- ↑ Богдан Червак, Сергій Кот, Надія Стрішенець, Борис Гончар (15 жовтня 2017). Пам'яті Наталії Іщук-Пазуняк. kmoun.info. Організація українських націоналістів. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ а б УІНП. 1922 - народилася Наталія Іщук, літературознавиця. УІНП (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
Джерела
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
- Рудницький Л. Замість передмови: Орієнтири й контексти студій Наталії Пазуняк // Іщук-Пазуняк Н. Вибрані студії з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — 534 с.
- П. В. Одарченко, О. В. Леонтович. Іщук-Пазуняк Наталія Романівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
Посилання
- 1922 — народилася Наталія Іщук, літературознавиця — Український інститут національної пам'яті
- Людина будує рівночасно державу і себе саму. slovoprosvity.org. Слово Просвіти. 30 червня 2011. Процитовано 24 вересня 2023.
{{cite web}}
:|archive-url=
вимагає|archive-date=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|датаархіву=
(довідка)