Дискотека (фр. discothèque; похідне від слів disque — пластинка та cartothèque — картотека) — розважальний захід, який проводиться в спеціальному клубі або на відкритому повітрі (танцполі). До поширення дискотек, у більшості клубів та барів грали музиканти наживо.

Дискотека в 1977
Дискотека у 2011
Дискокулі

Історія

ред.

У 30-х роках XX століття слово «discoteque» на сленгу французьких шанувальників джазу означало зібрання любителів джазу. Під час французької кампанії 1940 року це слово набуло ще й духу протесту, так як джаз був заборонений нацистами.[1] У складі джазових оркестрів виступали в основному музиканти єврейського і негритянського походження, яким заборонялася трудова діяльність в Третьому рейху, в зв'язку з чим проведення танцювальних вечорів під живу джазову музику фактично виявилося неможливим. Повна заборона на проведення державних і приватних танцювальних вечорів вступила в силу 17 січня 1942 року.[2]

На зміну живій музиці прийшли грамофонні платівки. Якщо вірити книзі Альберта Голдмана «Disco», що вийшла в 1978 році, то найпершою в світі дискотекою був заклад, розташований на вулиці Юшетт (фр. Huchette) в Парижі під назвою «La Discoteque». Це був бар, що існував під час Другої світової війни, в якому, при замовленні випивки, клієнт міг попросити поставити його улюблену джазову платівку.

Примітки

ред.
  1. James, Martin (2003). La Discoteque. Лондон: Sanctuary Publishing. с. С. 14. ISBN ISBN 1-86074-449-4.. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка); Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. Джаз при нацистском режиме. holocaustmusic.ort.org. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 9 липня 2020.