Кременчук (станція)
Кременчу́к — позакласна сортувальна залізнична станція Південної залізниці на електрифікованій лінії Харків — Полтава — Знам'янка — Миколаїв. Розташована у місті Кременчук Полтавської області.
Станція Кременчук
Харків — Полтава — Знам'янка | |
---|---|
Вокзал станції Кременчук | |
49°04′02″ пн. ш. 33°25′39″ сх. д. / 49.0674417° пн. ш. 33.4275111° сх. д.Координати: 49°04′02″ пн. ш. 33°25′39″ сх. д. / 49.0674417° пн. ш. 33.4275111° сх. д. | |
Дата відкриття | 15 серпня |
Рік відкриття | 1873 (151 рік) |
Тип | сортувальна |
Колій | 8 |
Платформ | 3 |
Тип платформ(и) | 1 бічна та 2 острівні |
Форма платформи | прямі |
Архітектори вокзалу | Лимар, Арєшкін (відновлення) |
Вулиця | Привокзальна площа, 1 |
Пересадка на | А: 3А, 17, 25; МТ: 1, 3А, 10, 15, 15Б, 16, 16А, 17, 18, 20, 24, 28, 30 Тб: 1, 2, 5 |
Відстань до Києва, км | 337 |
Відстань до Полтави-Південної, км | 119 |
Покриття мобільного зв'язку |
Київстар, Vodafone, Lifecell |
Код станції | 425001 ? |
Код «Експрес-3» | 2204610 ? |
Послуги | |
Супутні послуги | |
Кременчук на Вікісховищі |
ДІльниця Полтава — Кременчук | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Кременчук — Користівка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Ромодан — Кременчук | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Історія
ред.Залізнична історія Кременчука починається з 1860 року, коли було прийнято рішення про будівництво залізниці, яка мала на меті сполучити Харків з портами на Чорному морі. Через Кременчук проходили купці, що торгували турецькими товарами. У 1754 році в місті заснували митницю.
-
Вокзал Кременчука до німецько-радянської війни
-
Довоєнна будівля. Вигляд з колій
-
Довоєнна будівля. Креслення
Будівництво Харківсько-Миколаївської залізниці велося з 1869 по 1873 роки. Рух поїздів лінією Полтава — Кременчук розпочався у 1870 році[1]. Ярмаркова площа продовжується до лінії залізниці, де будується лицьовим фасадом до площі будівля пасажирського вокзалу 1-го класу. «Світла, охайна, досить простора будівля вокзалу справляє гарне враження, особливо після казармоподібного Київського вокзалу», — помічали у путівнику Дніпром на початку XX століття. Безпосередньо перед вокзалом розбивається невеликий сквер, навколо якого розташувалися готелі, трактири, крамниці, лавочки. На Привокзальній площі закінчувалася Олександрівська вулиця (нині — вулиця Першотравнева). У зв'язку з тим, що на Олександрівській вулиці знаходився вокзал, пароплавні пристані, базар, і, отже завжди було багато приїжджого народу. На вулиці активно споруджуються готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон», «Купецькі» і «Гомелевскіе» номери, трактири[2].
Через два роки було побудовано Крюківський міст через Дніпро та залізничні шляхи потягнулися далі на південь. У 1888 році Кременчук сполучає з балтійським портом Либава (нині — Лієпая). Два залізничні вокзали — Кременчук-Пасажирський та Крюків, велика пристань — своєрідні ворота міста прийняли новий потік купців і підприємців, йшло збільшення міського бюджету. У 1874 році відкриті вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці, на базі яких надалі утворений Крюківський вагонобудівний завод. У 1881 році відбувся перший страйк робітників залізничних майстерень. 18 травня 1885 року розпорядженням Комітету міністрів і скарбниці було розпочато будівництво ділянки Кременчук — Ромни (завдовжки 200 верст).
У 1901—1904 роках в Крюківських майстернях пройшли нові страйки. 10 жовтня 1905 року робітники майстерень та залізничники кременчуцького вузла, проявляючи солідарність із залізничниками Москви, почали страйк. 12 грудня 1905 року в ході загального страйку робітники захопили станцію, депо, відбулися страйки у вагонних майстернях. Керували революційним рухом робітники майстерень П. І. Водяницький, І. Ф. Котлов, А. К. Потапов-Годін, П. І. Свистун, А. К. Сербіченка, І. Шакун.
Залізничники Кременчука брали активну участь в Громадянській війні. На лініях кременчуцького вузла билися бронепоїзди. Кременчук неодноразово переходив з рук у руки. У 1918 році у складі дивізії Української Народної Республіки, на Кременчуцький вокзал приїжджав Володимир Сосюра (1897—1965). У травні 1920 року під час боротьби з білополяками у будівлі вокзалу знаходилися органи управління Південно-Західним фронтом[2]. Членом Реввійськради Південно-Західного фронту був Йосип Сталін, який прибув до Кременчука 29 травня 1920 року. Його квартира знаходилася по вулиці Київській (нині — вулиця Перемоги), а робочий кабінет був у будівлі вокзалу. Тут він брав участь у розробці плану наступу на білополяків, тут відбулася його зустріч з командним складом 1-ї Кінної армії. Війна завдала чималої шкоди залізничній інфраструктурі. У 1920-ті роки пошкоджена інфраструктура відновлена.
З початку німецько-радянської війни з Кременчука вивезено 1100 вагонів матеріальних цінностей. Будівля залізничного вокзалу була зруйнована у 1943 році[2]. 29 вересня 1943 року місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Після війни будівлю вокзалу відновлено одну з перших у місті. Архітектори вокзалу — Євген Лимар та Петро Арєшкін. На руїнах міста працювали добровольці, які витягли більше 1 мільйона цеглин. У вихідні дні, на недільниках збиралося майже все доросле населення міста. Вироби з дерева виготовив деревообробний комбінат, опалювальні прилади — завод «Кредмаш», клей, оліфу, вапно — шкірзавод № 13, арматуру, фарбу, пресовану фанеру — Вагонобудівний завод. Відсутні матеріали для покрівлі виділило автомобільне міністерство. До кінця 1945 року кам'яні роботи були в основному завершені. 6 листопада 1946 року відбулося урочисте відкриття будівлі вокзалу. Воно повторювало план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно було змінено[2].
Бита цегла, всілякий будівельне сміття звалили тут же, у скверику перед вокзалом. Так утворилася сучасна Привокзальна площа, у глибині якої залишився зовсім крихітний скверик. У ньому з боку скверу МЮДа встановили скульптуру «Сталін і Ленін у Горках». Вожді були зображені сидячи на лавці. З нагоди 70-річчя з дня народження Сталіна, 23 грудня 1949 року на вокзалі була встановлена мармурова меморіальна дошка з текстом українською та російською мовами: «Під час громадянської війни у цьому будинку працював товариш Сталін Й. В. 29 V — 20 VI 1920». Після викриття культу Сталіна меморіальну дошку демонтовано, скульптурну групу прибрали, на її місці влаштували фонтан[2].
У 1960—1970-х роках почалося будівництво багатьох промислових підприємств, що викликало розвиток залізничних перевезень. У цей же період вводиться тепловозна тяга, автоблокування, модернізується залізнична техніка. У локомотивному депо Кременчук експлуатуються потужні вантажні тепловози 2ТЕ116. Локомотивне депо було одним з перших, куди почали надходити ці машини[1].
Сучасність
ред.Кременчуцький залізничний вузол — це комплекс потужних підприємств, якими виконується понад 80 % навантаження в Полтавській дирекції та понад 60 % на Південній залізниці. Кременчуцький вузол — це вісім станцій: Кременчук-Пасажирський, Кагамлицька, Золотнишине, Крюків-на-Дніпрі, Редути, Лівобережна, Велика Кахнівка, Світловодськ. Кожна з них обслуговує окремі профільні підприємства: так, у сфері обслуговування станція Крюків-на-Дніпрі — кар'єроуправління, вагонобудівний та сталеливарний заводи, Лівобережна — Світловодське кар'єроуправління та об'єднання «Дніпроенергобуд», Редути — гранітний кар'єр і щебневий завод, Велика Кахнівка — автозавод КрАЗ та колісний завод, Світловодськ — заводи ЗБВ, «Спецзалізобетон» і завод з виготовлення силікатної цегли.
На вузлі виконують навантаження залізної руди (100 % на Південній залізниці), нафтоналивних вантажів (70 %), будівельних вантажів (90 %). Головний пункт підготовки складів під навантаження — станція Кременчук. На станції Кагамлицька — промивально-пропарювальна станція. На станціях Кременчук і Золотнишине були обладнані спеціальні пункти підготовки вагонів, на станції Кагамлицька виконано великий обсяг ремонтних робіт, так як останнім часом на вузлі зросла потреба у відправленні наливних вантажів. На гіркових комплексі станції Кременчук в середньому за добу переробляється 1700 вагонів.
Кременчук є великою сортувальною станцією, яка складається із Передгіркового, Сортувального та приймально-відправного парку «Череднички».
У Кременчуці базується локомотивне депо (ТЧ-6), де використовуються тепловози 2ТЕ116, ТЕП70, ТЕП150 (№ 001—004) і ЧМЕ3, підрозділ Полтавського вагонної дільниці (ВЧ-4), дистанція колії (ПЧ-12). У 2007 році створена Кременчуцька дистанція електропостачання (ЕЧ-8). Таким чином, Кременчук є одним з найважливіших залізничних вузлів не лише Полтавської дирекції та Південної залізниці, але і всієї мережі залізниць України.
У 2005 році Південна залізниця Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» провела реконструкцію будівлі вокзалу[1]. Реконструкція проводилася з квітня по вересень, до Дня міста 28 вересня було закінчена. Було відремонтовано не лише приміщення вокзалу, а й привокзальна площа з пероном. Будівельники повністю замінили вікна, систему опалення, зробили гранітну підлогу, оновили кімнату матері і дитини та камери схову. Також всередині вокзалу капітально відремонтували квиткові каси і зал чекання, кафе, пункт зв'язку, аптеку, кімнату міліції і зробили туалети. Місткість вокзалу після реконструкції склала близько 1000 осіб[2]. У серпні 2005 року вокзал було відкрито після реконструкції[1].
19 січня 2006 року був урочисто запущений швидкісний поїзд № 173/174 «Кремінь» сполученням Кременчук — Київ, а пізніше — і № 177/178 «Дніпровські зорі» сполученням Харків — Кременчук.
З 12 січня 2009 року на ділянці Кременчук — Знам'янка відкрито пасажирський рух на електротязі. Лінія була електрифікована змінним струмом (~25 кВ).
Впродовж 2010—2011 років електрифікована лінія Кременчук — Полтава. У зв'язку з цим у 2007 році в Кременчуці створена нова дистанція електропостачання (ЕЧ-8), яку очолив В. Г. Гордієвський[1].
-
Залізничний вокзал
-
Вигляд станції у напрямку Крюківського мосту
-
Вигляд станції у протилежному напрямку
-
Тепловоз ТЕП70-0047 на станції
Пасажирське сполучення
ред.Пасажирські поїзди
ред.Згідно з розкладом руху на 2021/2022 роки вокзал відправляє та приймає такі поїзди:[3]
Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Кременчук | ||
№ | Маршрут сполучення | Періодичність курсування |
---|---|---|
7/8 «Пальміра» | Харків — Одеса | Щоденно |
59/60 «Чайка» | Харків — Одеса | Через день, влітку — щоденно |
127 | Харків — Ковель | Скасований, курсував через день |
129/130 | Кременчук — Івано-Франківськ / Ворохта | Через день |
149/150 | Кременчук — Івано-Франківськ | Через день |
269/270* | Харків — Одеса | Сезонного призначення |
271/272* | Харків — Одеса | Сезонного призначення |
273/274* | Харків — Одеса | Сезонного призначення |
375/376 | Харків — Херсон | Скасований, курсував щоденно |
471/472* | Харків — Одеса | Сезонного призначення |
669/670 | Бахмач / Гадяч — Кременчук | Щоденно |
791/792 | Київ — Кременчук | Щоденно |
Курсування поїзда № 773/774, який сполучав Київ з Кременчуком, було припинено 4 листопада 2016 року, у зв'язку з відсутністю технічних можливостей для продовження його курсування. Після скасування цього поїзда призначався поїзд № 759/760 сполученням Кременчук — Бахмач.
З 11 грудня 2016 року призначено курсування нового поїзда категорії «регіональний експрес» сполученням Київ — Кременчук, час в дорозі якого складає близько 5 годин[4].
З 12 грудня 2016 року курсували через день вагони безпересадкового сполучення Луцьк — Харків (через Рівне, Козятин I, Знам'янку, Павлиш, Кременчук, Кобеляки, Полтаву), з 10 грудня 2017 року, замість групи вагонів безпересадкового сполучення, був призначений нічний швидкий поїзд Харків — Ковель, що курсував до березня 2020 року через день.
Приміські поїзди
ред.Зі станції курсують приміські електро- та дизель-поїзди, рейкові автобуси у наступних напрямках:
- Полтавський напрямок: Полтава, Кобеляки.
- Ромоданський напрямок: Ромодан, Глобине, Хорол.
- Знам'янський напрямок: Павлиш, Знам'янка.
Рух поїздів приміського сполучення по станції Кременчук | |
Тип поїзда | Маршрут сполучення |
---|---|
Дизель-поїзд | Ромодан — Крюків-на-Дніпрі |
Дизель-поїзд | Полтава-Південна — Кременчук |
Дизель-поїзд | Кременчук — Ромодан |
Дизель-поїзд | Крюків-на-Дніпрі — Полтава-Південна |
Рейковий автобус | Кременчук — Веселий Поділ |
Приміський | Кременчук — Кобеляки |
Електропоїзд | Полтава-Південна — Кременчук |
Рейковий автобус | Веселий Поділ — Кременчук |
Електропоїзд | Кременчук — Полтава-Південна |
Приміський | Знам'янка-Пасажирська — Кременчук |
Приміський | Кобеляки — Кременчук |
Приміський | Кременчук — Кобеляки |
Приміський | Кременчук — Хорол |
Дизель-поїзд | Полтава-Південна — Кременчук |
Дизель-поїзд | Ромодан — Кременчук |
Дизель-поїзд | Кременчук — Ромодан |
Дизель-поїзд | Кременчук — Полтава-Південна |
Приміський | Кобеляки — Кременчук |
Приміський | Хорол — Кременчук |
Послуги
ред.Кременчуцький вокзал надає наступні послуги[5]:
- попередження про посадку по лінії;
- збереження одного місця багажу та вантажобагажу;
- збереження ручної поклажі в автоматичних камерах схову вокзалів;
- примусове відкриття комірки автоматичної камери схову;
- збереження ручної поклажі в автоматичній камері схову більш установленого терміну;
- збереження ручної поклажі в стаціонарній камері схову;
- проживання в кімнаті матері та дитини;
- проживання в кімнаті відпочинку
- надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в поїздах;
- надання письмової довідки пасажирам про вартість проїзду в межах України;
- Надання письмової довідки; пасажирам про вартість проїзду за межі України;
- маркування багажу;
- повідомлення по телефону про прибуття вантажу і багажу;
- попередній прийом і збереження багажу на вокзалах;
- письмове повідомлення про прибуття вантажу і багажу;
- надання бирки на багаж;
- оформлення групової заявки;
- оголошення по вокзальному радіо;
- користування праскою;
- обслуговування в сервіс-касі;
- виклик таксі;
- використання багажного візка.
Факти
ред.- Взимку біля вокзалу працює пункт обігріву, де є обігрівачі, можна випити гарячого чаю та поїсти. Призначений більшою мірою для соціально незахищених людей[6].
- Вокзал охороняється поліцією, наявне відеоспостереження[7].
Галерея
ред.-
Пішохідний перехід через залізничні колії
-
Вигляд з пішохідного переходу на платформи
-
Каплиця
-
Вокзал навесні 2011 року
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Кременчук (рос.)
- ↑ а б в г д е Історія Кременчуцького залізничного вокзалу [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ АТ «Укрзалізниця» призначає курсування нового поїзда між Кременчуком та Києвом [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2016-11-29
- ↑ Вокзал станції Кременчук. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ У Кременчуці біля залізничного вокзалу створили пункт обігріву [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Залізничний вокзал Кременчука міліція візьме під відеоспостереження [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- (рос. дореф.) Альбомъ чертежей общаго расположенія путей, зданій и мостовых сооруженій существующихъ въ Россіи желѣзныхъ дорогъ. Выпуск I. Составилъ И. И. Волгуновъ. — М.: Печатня С. П. Яковлева, 1872 г. — Серія IIя. Листъ 168.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Посилання
ред.- Інформація про станцію Кременчук на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Розклад руху приміських поїздів по станції Кременчук-Пасажирський [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Історія кременчуцького залізничного вузла (рос.)
- Перелік промислових підприємств міста у 2011 році