Лоліта (фільм, 1997)
«Лоліта» — художній фільм Едріана Лайна, знятий за однойменним романом Володимира Набокова — друга екранізація твору.
Лоліта | |
|---|---|
| Lolita | |
 | |
| Жанр | психологічна драма |
| Режисер | Едріан Лайн |
| Продюсер | Маріо Кассар Джоел Майклс |
| Сценарист | Стефен Шифф |
| На основі | Лоліта |
| У головних ролях | Джеремі Айронс Домінік Суейн Мелані Гріффіт Френк Ланджелла |
| Оператор | Говард Азертон Стівен Сміт |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Кінокомпанія | Pathé |
| Дистриб'ютор | Samuel Goldwyn Pathé |
| Тривалість | 137 хв |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1997 |
| Дата виходу | 25 вересня |
| Кошторис | $58 000 000 |
| Касові збори | 1 071 255 $[1] |
| IMDb | ID 0119558 |
| Рейтинг | MPAA: R |
Створення
У менш консервативні за середину ХХ ст. 90-ті рр. британський режисер Едріан Лайн услід за Стенлі Кубриком береться за свою інтерпретацію роману Володимира Набокова.
Для написання сценарію, більш наближеного до роману Володимира Набокова, ніж сценарій Стенлі Кубрика, продюсери картини найняли Стефена Шиффа, дописувача для «The New Yorker», «Vanity Fair» і інших журналів. Це був його перший кіносценарій, але попри це виробники фільму відкинули попередні сценарії досвідченіших сценаристів і режисерів Джеймса Дірдена, Гарольда Пінтера та Девида Мамета.
За словами Шиффа, «з самого початку нам всім було ясно, що це кіно не буде ремейком фільму Кубрика. Напроти, ми вирішили створити нове бачення величного роману». Також Шифф заявив, що „деякі кіновиробники вважали версію Кубрика «як робити не можна» та, шуткуючи, пропонували називати її «Квілті» за надважливість цього персонажу“[2].
На роль Лоліти було переглянуто 2500 дівчат, зокрема, Крістіна Річчі, Мелісса Джоан Харт, Наталі Портман, Надя Ліц[3]. Цікаво, що роль Гумберта міг зіграти Дастін Гоффман чи Ральф Файнс, а Квілті — Жерар Депардьє[3].
Зважаючи на тему педофілії головного героя — Гумберта — фільм зіштовхнувся з проблемами прокату в США[4], де він відбувся пізніше за Європу, навіть за Росію[5]. Тільки після показу фільму по кабельним мережам «Showtime», він пішов у прокат[6]. «Лоліта» отримала змішані відгуки кінокритиків, невважаючи на те, що гра Айронса і Суейн вразила аудиторію, а фільм був більш наближений до роману Володимира Набокова, ніж екранізація Стенлі Кубрика[7]. Тільки після прокату, фільм було випущено на VHS і DVD компанією Pathé.
У перший тиждень прокату фільм зібрав усього $19 492. Всього фільм приніс творцям $1 060 056 до кінця 1998 року[8] (бюджет картини ж склав $58 000 000).
Сюжет
| Цей розділ потребує доповнення. (травень 2010) |
Виконавці ролей
- Джеремі Айронс — Гумберт Губмерт
- Домінік Суейн — Долорес «Лоліта» Гейз
- Мелані Гріффіт — Шарлотта Гейз
- Френк Ланджелла — Клер Квілті
Нагороди
| Премія, фестиваль | Нагорода | Номінант | Результат |
|---|---|---|---|
| Chicago Film Critics Association Awards | Найбагатообіцяюча акторка | Домінік Суейн | номінація |
| MTV Movie Awards | Найкращий поцілунок | Домінік Суейн, Джеремі Айронс | номінація |
| Young Artist Awards | Краща роль в телевізійному фільмі, пілоті, міні-серіях чи серіях — провідна молода актриса | Домінік Суейн | номінація |
| YoungStar Awards | Краща роль юної актриси в міні-серіях, зроблених із телевізійного фільму | Домінік Суейн | номінація |
Цікаві факти
- На роль Лоліти також розглядалася Наталі Портман, однак вона відмовилася через те, що батьки були проти, та й сама вона не палко бажала, «цілуватися зі старим».
- Головній героїні Лоліті за сценарієм 12 років, акторці ж, яка її грала — Домінік Суейн — на момент зйомок було 17 років.
- Зважаючи на те, що Домінік Суейн під час зйомок не була повнолітньою, деякі сексуальні сцени грала її доросла дублер[3].
Див. також
- «Лоліта», роман
- «Лоліта: сценарій»
- «Лоліта», екранізація 1962 року
Джерела
Примітки
- ↑ Box Office Mojo — 1999.
- ↑ Стефен Шифф у гостях «The Charlie Rose Show» (англ.)
- ↑ а б в Цікаві факти про «Лоліту» в базі Internet Movie Database (англ.)
- ↑ Revisiting a Dangerous Obsession (англ.)
- ↑ Ретро-мелодрама з елементами еротики (рос.)
- ↑ Black, Joel. The Reality Effect: Film culture and the graphic imperative. — New York: Routledge. — p. 262. ISBN 0-415-93721-3 (англ.)
- ↑ «Лоліта» в базі metacritic.com (англ.)
- ↑ Бізнес «Лоліти» в базі Internet Movie Database (англ.)