Вікіпедія

Соціал-націоналізм

Політична ідеологія
Версія від 09:16, 20 серпня 2013, створена Friend (обговорення | внесок) (Скасування редагування № 13166314 користувача Zmi007 (обговорення))

Соціальний націоналізм (скор.  — Социзм, Соціал-націоналізм, СоNцизм, CN) — політична ідеологія, що ґрунтується на уявленні про націю як оптимальну форму існування людського соціуму, радикальна форма націоналізму. При цьому під «нацією» розуміється самодостатня кровноспоріднена ієрархічна людська спільнота — етнічна спільнота з єдиною мовою і самосвідомістю національної ідентичності в якій втілена свобода та справедливість щодо її членів.

Файл:ІN.jpg
Ідея Nації — символ соціал-націоналізму
Не плутати з Націонал-соціалізм.

На думку Андрія Іллєнка — ідеолога від партії ВО «Свобода» — основна мета соціал-націоналізму — побудова української національної держави на засадах соціальної та національної справедливості.[1]

Андрій Білецький, лідер «Патріоту України» вважає, що для цього типу націоналізму характерні елементи соціалізму,[2] антидемократизму й антилібералізму,[3] експансіонізму.[4]

Історія

Поняття соціал-націоналізм є дещо розмитим в тому сенсі, що в Україні існують різні організації та партії, в яких соціал-націоналізм визнається офіційною ідеологією, однак трактування цієї ідеології та її історії виникнення дещо відрізняється.

Ідеологія «соціал-націоналізму» як поняття почала активно використовуватись на початку 1990-х рр. в колах українських інтегральних націоналістів. У 1991 р. українськими націоналістами, які жадали пристосувати інтегральний націоналізм до нових умов, була утворена Соціал-Національна партія України, яка протягом 1990-х і перших років XXI ст. була єдиною організаційною структурою, ідеологічною базою якої був соціальний націоналізм. З розпадом СНПУ її наступник ВО «Свобода» відійшла від декларування ідеології соціал-націоналізму у варіанті А. Білецького, але ця ідеологія збереглася в Соціал Націоналістичній Асамблеї

Всеукраїнське об'єднання «Свобода» вважає Ярослава Стецька натхненником своєї ідеологічної ідентичності — соціального націоналізму, а його працю «Дві революції» — програмовою[5].

На ідеології соціал-націоналізму засновують свою діяльність також громадські організації:

Ідеологія

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2013)

Новітні ідеологи соціал-націоналізму (А. Білецький, О. Однороженко) визначають його як ідеологію, що базується на максималізмі, національно-расовому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до ворожого та активізмі.

На їхню думку, базовими принципами соціал-націоналізму є:

  • Соціальність («Ми не відмітаємо існування багатих (але не надбагатіїв), але відкидаємо можливість існування бідних»[6])
  • Расовість («Люди від природи народжуються з різними здібностями та можливостями і тому найбільше щастя людини це коли вона знаходить власне місце в національній ієрархії та сумлінно виконує своє життєве завдання»[6])
  • Великодержавність («Це питання, як не дивно, не стільки політичне, скільки біологічне. Будь-який живий організм в природі стремить до розширення, розмноження, збільшення. Цей закон універсальний і для інфузорії-туфельки, і для людини, і для нації-раси»[6])

Щодо основної мети своєї ідеології, то розуміють її так: «витворення, замість купи розрізнених індивідуумів, механічно об'єднаних назвою „українці“ та наявністю українського паспорту, Національної Надспільноти — єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей — фізично, інтелектуально і духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини — Надлюдина».[7]

Водночас, теоретик сирійського соціал-націоналізму Антун Саада вважав, що головне — національна свідомість[8], а національний поділ вищий від поділу на раси, тому єдину націю можуть творити й люди з різних рас[9].

Критика

Соціал-націоналізм заперечує лібералізм[10].

Шведський дослідник об'єктивізму Генрік Унне вважає, що соціал-націоналізм є природнім продовженням соціалізму, оскільки головним завданням соціал-націоналісти бачать не «як виробити продукт», а «як поділити вже готовий продукт». Тому звичайний робітник стає на позицію націоналізму й виступає проти імміграції, бо приїжджі забирають у місцевих роботу й заробіток. Унне вважає, що соціал-націоналізм популярний серед соціалістів і расистів, бо як соціалізм, так і расизм є різновидами колективізму[11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Соціал-націоналізм і революція
  2. ↑ Ми змагаємо до створення гармонійної Національної спільноти. Ми стверджуємо, що різка соціальна розмежованість призводить до загнивання й розпаду Духу національної спільноти, а також до плекання егоїзму". Андрій Білецьий, 2007 р., пункт 1 http://sna.in.ua/archives/281
  3. ↑ «З принципу Соціальності випливає наше повне заперечення демократії та лібералізму, які породжують розбиттгя Нації на ізольовані одиниці та владу сірого натовпу над видатними особистостями (охлократію)». Андрій Білецький, 2007 р. http://sna.in.ua/archives/281, пункт 1
  4. ↑ «Ми заміняємо гасло „Незалежна Україна“ гаслом „Велика Україна“. Українці — Нація з давньою імперською історією. Упродовж свого існування Українці мали щонайменше дві наддержави — Велику Скіфію і Київську Русь. Завдання нинішнього покоління створити Третю імперію — Велику Україну». Андрій Білецький, 2007 р., http://sna.in.ua/archives/281 пункт 3
  5. ↑ Олег Тягнибок: Ярослав Стецько — ідеолог соціального націоналізму (до сторіччя Провідника ОУН)
  6. ↑ а б в Андрій Білецький «Український расовий соціал-націоналізм» («Український соціальний націоналізм». — Харків: «Патріот України», 2007. — с.3-5)
  7. ↑ [1]
  8. ↑ Society is Knowledge, and Knowledge is Power (Antun Saadeh) (англ.)
  9. ↑ Social Nationalism VS National Socialism (By Dr. Adel Bshara) (англ.)
  10. ↑ Соціал-націоналізм і свобода
  11. ↑ Socialnationalism (25 серпня 2004) (швед.)

Джерела

Офіційні сайти соціал-націоналістичних організацій

ВО Свобода

СНА, Патріот України та інші

Критика

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соціал-націоналізм&oldid=13204112