Заслужений лікар України
Заслужений лікар України — державна нагорода України — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України». Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001 року, це звання присвоюється:
|
лікарям установ і закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення за значні успіхи у медичній практиці, підготовку висококваліфікованих лікарських кадрів | 
|
Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання «Заслужений лікар України», повинні мати вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра.
Історія
Звання було впроваджено за радянської влади згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про печесні звання» від 26 вересні 1944 року і мало назву «Заслужений лікар Української РСР».
Звання Заслуженого лікаря Української РСР присвоювалось лікарям лікарських дільниць, амбулаторій, родильних будинків, лікарень, поліклінік, лікувально-профілактичних, санітарних установ і органів охорони здоров’я, які пропрацювали в цих установах не менше 10 років і особливо відзначились у своїй практичній діяльності в галузі охорони здоров’я [1][2]
Джерела
- Постанова Президії ВР УРСР про затвердження Положення про почесні звання Української РСР. від 26 вересня 1944.
Посилання
Виноски
- ↑ Відомості Верховної Ради УРСР. – К., 1945. – № 7-8, с.14.
- ↑ В. М. Воронін. Становлення і розвиток інституту присвоєння почесних звань в нагородній системі Радянської України