Вікіпедія

Церква Святого Духа (Рогатин)

Версія від 16:04, 18 лютого 2014, створена 178.94.172.144 (обговорення) (→‎Легенда)

Церква Святого Духа у Рогатині (Рогатинська Святодухівська церква) (більш правильна назва церква Зішестя Святого Духа, як це підписано в іконостасі церкви) — дерев'яний християнський храм у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення; нині використовується як музейний заклад, складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею.

Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI – XIX століть
Церква Святого Духа у Рогатині
Церква Святого Духа у Рогатині
Церква Святого Духа у Рогатині
Церква Святого Духа у Рогатині
49°24′ пн. ш. 24°36′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 24.600° сх. д. / 49.400; 24.600Координати: 49°24′ пн. ш. 24°36′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 24.600° сх. д. / 49.400; 24.600
КраїнаУкраїна Україна
МістоРогатин (Івано-Франківська область)
Типправославний храм
Тип будівліцерква
Площа0,49 га і 1,47 га
Матеріалдеревина
Стильдерев'яна архітектура
Перша згадка1481 (у записах Львівського архіву[1])
Дата заснування1481
Побудовано1598 (?)
Прибудовидзвіниця (XIX ст.)
Реліквії і святиніСвятодухівський іконостас, ікони
Станзадовільний
Сайтhttp://museum-rogatyn.at.ua/index/0-4
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1424-0111424 (англ.)

21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО[2][3].

Церква Святого Духа в Рогатині — дерев’яна, тризрубна, одноверха, з квадратним центральним зрубом, гранчастим п'ятистінним вівтарем та подовженим бабинцем. Центральний зруб перекритий квадратним верхом з двома заломами.

Загальні дані

У теперішній час (2000-ні) Церква Святого Духа в Рогатині є пам'яткою-музеєм художнього профілю і має офіційну назву «Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI – XIX століть». Заклад культури розташований за адресою:

Церква Святого Духа, вул. Роксолани, 10, м. Рогатин—77000 (Івано-Франківська область, Україна).

Завідувачем музейного комплексу у місті Рогатині-філіалу Івано-Франківського обласного художнього музею є Петрів Тетяна Василівна,і всьоооооо

Історія

Церква Святого Духа в Рогатині побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття[4], хоча й дотепер офіційно датується 1598 роком — ця дата була віднайдена в інтер'єрі церкви на північній стіні центрального зрубу (нави) і прочитана парохом церкви о. Іполитом Дзеровичем наприкінці XIX століття[5]. Попри розбіжність у думках вчених і дослідників храму щодо дати його спорудження, рогатинська Церква Святого Духа є одним із найдавніших дерев'яних храмів України.

При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України. У 1656 році братству при церкві Святого Духа в Рогатині львівським єпископом Арсенієм Желіборським надано диплому[6].

У 1760 році здійснений перший повний опис церкви, — складений візитатором о. Миколою Шадурським[7].

1800 року Рогатинська церква Святого Духа стає дочірною парохії Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині[8].[9]

У XIX столітті до бабинця прибудовано дзвіницю.

У 1885 році художник Юліан Макаревич реставрував іконостас церкви, після чого він експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові[10]. А 1895 року здійснювалась реставрація храму під керівництвом львівського архітектора М. Ковальчука на виділені Галицьким сеймом 2 000 злотих[11].

На початку ХХ століття в результаті ремонту даху змінено форму маківки нави та форму даху вівтаря.

У 1941 та вже по війні проводились ремонтні роботи на ґонтовому даху церкви[12].

У 1963 році Святодухівську церкву включено до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення постановою № 970 РМУ від 24 серпня 1963 року під охоронним номером 243.

У 1980—82 роки у пам'ятці проводились ґрунтовні реставраційні роботи під керівництвом архітектора Івана Могитича[13], і вже наступного (6 серпня 1983 року) в храмі було відкрито відділ (нині філіал) Івано-Франківського художнього музею.

У 1999 році було здійснено заміну ґонтового перекриття церкви і дзвіниці.

Від 2004 року Рогатинська Святодухівська церква-музей ввійшла до Музейного комплексу міста Рогатин (філіал Івано-Франківського обласного художнього музею), що був започаткований на базі власне музею-пам'ятки церкви Святого Духа та відновленої садиби відомого громадського діяча 1-ї половини ХХ століття — Миколи Угрина-Безгрішного.

У 2006 році Управлінням туризму і культури Івано-Франківської ОДА разом з Львівським філіалом Національного науково-дослідного реставраційного центру України (директор Мирослав Откович) розроблено триетапний проект збереження Святодухівської церкви. Так, перший етап передбачав обстеження, дослідження, часткову реставрацію, заміри вологості деревини, стін і підлоги, а також ікон. У його рамках, зокрема, було проведено ентомологічні обстеження, в результаті яких виявлено діяльність двох видів жуків-деревогризів (жук червононогий точильник і жук фіолетовий вусач); мікологічні обстеження з метою ідентифікації грибних культур та підбору антисептиків; обстеження температурно-вологісних показників.

 
Інформаційний стенд біля церкви

Навесні 2007 року відреставровано намісні ікони іконостаса 1650 року «Христос-Пантократор», «Богородиця-Одигітрія», «Старозавітна Трійця» (усунення забруднень та потемнілої лакової плівки), а також здійснено пробну хімобробку трьох фрагментів стін церкви (північна стіна нави, північна стіна бабинця, південна стіна бабинця) проти жука-деревогриза. Наприкінці цього ж (2007) року Рогатинським відділом містобудування та архітектури спільно із музейними працівниками було складено акт обстеження технічного стану пам'ятки архітектури — церкви Святого Духа, на основі якого у 2008 році Міністерство архітектури та містобудування виділило частину коштів, потрібних для ліквідації аварійного стану та проведення реставраційно-ремонтних робіт. Таким чином, у 2008 році проведено хімобробку проти жука-деревогриза частини північної стіни нави та північної стіни бабинця з метою забезпечення довготривалого біо- та вогнезахисту конструктивних елементів церкви. Працівники ЛФ ННДРЦУ використовували водні розчини, які одночасно мають властивості антипіренів і консервантів. Також протягом 2007—08 років відреставровано ікони: «Іоанн Хреститель з житієм», чотири «Апостоли», Пристоячі «Богоматір та Марія Клеопова», «Іоанн Богослов і воїн Лонгин» та 2 стародруки.

16 серпня 2008 року відбулась урочиста академія з нагоди 25-ї річниці відкриття музею у церкві Святого Духа.

22 серпня 2008 року в Святодухівській церкві працювала комісія, що визначила найголовніші завдання, загальні обсяги та терміни проведення найнагальніших ремонтно-реставраційних робіт. За результатами роботи комісії у період від 27 жовтня до 17 грудня 2008 року працівниками кооперативу «Зодчий» з Коломиї (голова кооперативу Озарук І.) проведено такі ремонтно-реставраційні роботи: замінено ґонтове покриття над вівтарною частиною, навою та дзвіницею, окрім куполів; перед перекриттям даху здійснено комплексну обробку деревини будівлі церкви ззовні спеціальними речовинами з метою її дезінфекції та консервації; проведено заміну трьох вікон з відтворенням їхнього попереднього вигляду; здійснено обшалювання верхів нави та дзвіниці з попередньою обробкою деревини речовинами з метою її дезінфекції та консервації; у районах водостоків між вівтарною частиною та навою замінено фрагменти ушкоджених дерев’яних брусів, які не підлягали ремонту; ґонтове покриття церкви та дзвіниці оброблено сирою нафтою (так званим тиром) для кращого зберігання та запобігання псуванню та руйнуванню деревини.

Улітку 2009 року Церква Святого Духа з міста Рогатин увійшла в перелік 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

29 вересня року 2009 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині».

У теперішній час (2000-ні) у експозиції пам'ятки-музею представлено автентичний іконостас 1650 року, ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікону монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм» (середина XVI століття), ікони XVII–XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев'яні скульптури та свічники, стародруки[14].

У червні 2013 року у рамках проекту «Музеї онлайн» сайту «Україна Incognita» було створено віртуальну ексурсію з аудіосупроводом церквою Святого Духа в Рогатині. Вперше в Україні церква, що увійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, представлена у віртуальному фонді українських музеїв.

Опис

Церква Святого Духа стоїть на невеличкому підвищенні в західній частині Рогатина. Завдяки малоповерховому характеру навколишньої забудови храм відіграє роль архітектурної домінанти. Незважаючи на існування різних точок зору на дату зведення споруди (1598, 1644-1645, 1648 рр. тощо), її можна віднести до архаїчних пам'яток дерев'яної архітектури Галичини.

І хоча первісний вигляд храму дещо змінено у XIX столітті прибудовою дзвіниці, а також влаштуванням над центральним верхом додаткового восьмерика з аркадною сигнатуркою та струнким восьмигранним наметом у завершенні, визначальні риси цього класичного зразка найдавніших українських дерев’яних храмів залишилися майже без змін.

 
Дзвіниця церкви
 
Усередині дзвіниці церкви

Композиційну основу пам'ятки становлять монументальний четверик нави з шестигранними зрубами бабинця й вівтаря, а також приставлена до західної стіни бабинця каркасна дзвіниця квадратної в плані форми. Триярусна наметова дзвіниця й, особливо, центральний об'єм церкви з розвиненим двозаломним чотиригранним верхом помітно домінують у загальній композиції споруди, в той час як невисокі приміщення бабинця та вівтаря під дво- і п'ятисхилим дахом відіграють другорядну роль. Незважаючи на відмінність окремих частин пам'ятки за висотою, формою та розмірами в плані, всі вони сприймаються як єдине ціле. Цьому сприяють вдало знайдені співвідношення поміж ними та влаштування по периметру будівлі розлогого піддашшя на фігурних кронштейнах[15].

Первісно дубові зруби церкви були розписані народними малярами. В інтер'єрі пам'ятки зберігся п'ятиярусний іконостас, споруджений 1650 року заходами і коштом Рогатинського братства. Іконостас має врівноважену архітектонічну будову, пишно декорований поліхромним орнаментальним різьбленням. Іконографічна програма живопису укладена за активної участі братства: в іконописні зображення введено нові для українісього мистецтва теми й образи. Святковий емоційний лад іконостаса, живопис якого позначений глибиною ідейного змісту, силою образних характеристик, декоративністю, породжений волелюбним піднесенням і перемогами на початку національної революції 1648–1676.

До найкращих ікон храму належать композиції на дияконських вратах («Архангел Михаїл» і «Мельхіседек»), намісні ікони Христа і Богоматері, сцени цокольного ярусу.

Церква є однією з найвидатніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури, а Святодухівський іконостас, в якому втілено гуманістичне сприйняття дійсності та естетичні норми ренесансного мистецтва, належить до визначних надбань як українського, так і світового мистецтва.

Легенда

Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священиком був її батько — отець Лука Лісовський[16].

Галерея

  •  
    Біля входу до Церкви Святого Духа в Рогатині
  •  
    Церква Святого Духа в Рогатині (ракурс)
  •  
    Одне з вікон і фрагмент даху
  •  
    Церква Святого Духа
 
церква св. Духа
 
церква св. Духа 1598 р

Виноски

  1. ↑ ЦДІАУ у Львові ф. 201, оп. 1а, спр. 2090
  2. ↑ Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
  3. ↑ Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. — Неділя, 23 червня 2013
  4. ↑ Ковпаненко Н. Г. ДУХА СВЯТОГО ЦЕРКВА // церква в. м. Рогатин // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2., стор. 502
  5. ↑ ЦДІАУ у Львові ф. 616, оп. 1, спр. 13., арк. 38
  6. ↑ Василь Слободян. Храми Рогатинщини. – Львів, Логос. 2004. – С. 140
  7. ↑ ЛНМ, РкЛ-20, – С. 521
  8. ↑ Василь Слободян. Храми Рогатинщини. – Львів, Логос. 2004. – С. 144
  9. ↑ Досьє церкви-музею на Музейний комплекс в місті Рогатин
  10. ↑ Церква святого Духа в Рогатині: Альбом / Авт.-упоряд. В. І. Мельник. – К.: «Мистецтво», 1991. – С.5
  11. ↑ ЦДІАУ у Львові ф. 616, оп. 1, спр. 13, арк. 22, 46
  12. ↑ Василь Слободян. Храми Рогатинщини. – Лв.: «Логос». 2004. – С. 142
  13. ↑ Архів інституту “Укрзахідпроектреставрація”, спр. І-26-9
  14. ↑ Церква Святого Духа на сайті Музейного комплексу в місті Рогатині
  15. ↑ Завада В. Т. // Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: «Техніка», 2000, с. 125
  16. ↑ Музейний комплекс в місті Рогатин

Джерела, література та посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Святого_Духа_(Рогатин)&oldid=13950077