Каплиця Бучацьких
Каплиця Бучацьких (пол. Kaplica Buczackich) — втрачена молитовно-ритуальна будівля Львова. Назву отримала від прізвища своїх фундаторів — шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.
Відомості
Історія
Збудована перед 1440 роком.[1] Знаходилась біля північної нави Латинської катедри. Миколай Кросновський надав фундуш для вівтаря в каплиці, також посаг для вівтарії (пол. altaria) при цій каплиці в сумі 10000 злотих.[2]
Пізніше була перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, або Вишневецьких (третя від входу біля північної нави); за іншими — каплиця святого Казимира[3]
Опис
Докладних відомостей про її зовнішній вигляд поки немає.
Усипальниця
Використовувалась фундаторами та представниками роду Кросновських як родова усипальниця. Серед похованих осіб, зокрема, Міхал (Михайло) Бучацький, львівський латинський архиєпископ Миколай Кросновський,[2] Миколай-Францішек Кросновський,[4]
Надгробок воєводи М. Бучацького, який загинув у битві проти татарів, перенесли свого часу до каплиці Замойських. Надпис на надгробку станом на 1830-40-ві роки не зберігся.
Див. також
Примітки
- ↑ Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438)… — S. 84.
- ↑ а б Müller Wiesław. Mikołaj Krosnowski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — t. 15. — S. 341. (пол.)
- ↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — S. 710–711. (пол.)
Джерела
- Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3, 480 s. — S. 84-85. — ISBN 83-04-03291-0 (репринт 1989 р.) (пол.)
- Grobowiec Michała Buczackiego… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.), 1836, № 15, wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873). — S. 116–118. (пол.)