Токсикологія

Токсиколо́гія (від грец. τοξικος — отрута і грец. λογος — наука, тобто грец. τοξικολογία — наука про отруту) — наука, що вивчає отруйні (токсичні) речовини, потенційну небезпеку їхнього впливу на організми й екосистеми, механізми токсичної дії, а також методи діагностики, профілактики й лікування захворювань, що розвиваються внаслідок такого впливу.

Токсикологія клінічна

Розділ токсикології, що досліджує захворювання людини, які виникають внаслідок токсичного впливу хімічних сполук з метою наукового обґрунтування методів діагностики профілактики й терапії отруєнь.

Теоретична токсикологія

Розділ токсикології, що розв’язує проблеми виявлення основних законів взаємодії організму й отрути, їхньої токсикокінетики й токсикодинаміки

Токсикологія профілактична

Розділ токсикології, що вивчає способи попередження потенційної небезпеки впливу токсичних речовин на живі організми й екосистеми.

Токсикологія екологічна

Докладніше: Екологічна токсикологія

Наука, що вивчає ефекти впливу токсичних речовин та продуктів їх трансформації на екосистеми та їх кругообіг у біосфері, вплив на живі організми тварин і людини, особливо у харчових ланцюгах. Синонім - екотоксикологія.

Починаючи з другої половини XX сторіччя Україна займає одне з провідних місць у світі у питаннях вивчення токсикології пестицидів. 1964 року в Києві старанням академіка Л. І. Медведя було створено перший у світі науково-дослідний інститут гігієни і токсикології пестицидів, полімерів та пластичних мас (сьогодні – Інститут екогігієни ітоксикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України). Вченим цього закладу вперше у світі вдалося здійснити ряд науково-практичних заходів щодо наукового обґрунтування заборони ДДТ, альдріну, дельдріну, ГХЦГ (ізомери гексахлорциклогексану) та інших стійких пестицидів. Українськими вченими також вперше в світі було розроблено концепцію допустимої добової дози (ДДД) пестицидів та інших хімічних речовин. ДДД є базовою величиною для розробки нормативів вмісту пестицидів у харчових продуктах, об’єктах довкілля, а також для обґрунтування гігієнічних регламентів та ін. 1963 року концепцію ДДД було схвалено на першому об’єднаному засіданні Комітету експертів ФАО і комітету ВООЗ щодо залишкових кількостей пестицидів. Уже в незалежній Україні, задовго до підписання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, було заборонено використання переважної більшості (9 з 12) стійких органічних забруднювачів, які потім увійшли до списку Конвенції.

Посилання

Влізло В.В., Салига Ю.Т. Проблеми біологічної безпеки застосування пестицидів в Україні // Вісник аграрної науки - 2011, - № 1 - С.24-27.