Кошелівець Іван Максимович

|портрет=

Іван Кошелівець (Іван Максимович Ярешко)
Народився	10 (23) листопада 1907(1907-11-23) с. Велика Кошелівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	5 лютого 1999(1999-02-05) (91 рік) Мюнхен, Німеччина
Країна	Німеччина  СРСР  Російська імперія
Національність	Українець
Діяльність	журналіст, літературний критик
Alma mater	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Галузь	Літературознавство
Заклад	Український вільний університет
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

Іван Кошелівець (справжнє прізвище: Ярешко Іван Максимович;) (нар. 10 (23) листопада 1907(19071123) в Великій Кошелівці на Чернігівщині — пом. 5 лютого 1999 в Мюнхені) — український літературознавець, літературний критик, публіцист, редактор, перекладач, мемуарист, громадський діяч. Почесний доктор філософії Українського вільного університету в Мюнхені (ФРН), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.

Біографія

Народився у селянській родині в с. Велика Кошелівка, Ніжинського повіту Чернігівської губернії, Російської імперії (нині село Ніжинського району Чернігівської області, України) .

1930 закінчив Ніжинський інститут народної освіти. Працював шкільним вчителем.

1931–1933 — доцент Кременчуцького інституту соціального виховання.

1933 звинувачений в українському націоналізмові, звільнений з роботи й позбавлений права викладати у вищих навчальних закладах.

Учителював у середній школі у Ніжині. 1938 отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої української літератури в Ніжинському педагогічному інституті. 1940 вступив до аспірантури Інституту літератури АН УРСР.

Від 1944 на еміграції, з 1946 — у Тіролі (Австрія) в таборі для «переміщених осіб». Від 1947 у Зальцбурзі (Австрія) разом з іншими українськими письменниками, що емігрували з УРСР, почав видавати журнал «Літаври». Тут була опублікована його перша стаття «Нотатки про український роман».

У цей же час познайомився з В.Кубійовичем, який запропонував йому роботу в редакції «Енциклопедії українознавства». Від 1957 — член її редколегії і редактор відділу літератури. Написав велику кількість статей спеціально до «ЕУ».

1951–1955 редагував літературну сторінку часопису «Сучасна Україна» (виходив у Мюнхені). Згодом на її основі було створено «Українську літературну газету». 1955—60 редагував її разом з Ю.Лавріненком. На кінець 1960 часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня 1961 почав виходити літературний і громададсько-політичний журнал «Сучасність». І. Кошелівець був його головним редактором 1961–1966, 1976–1977, 1983–1984.

1992 вперше після довгої перерви зміг відвідати Батьківщину. Згодом ще кілька разів був у Києві, 1997 презентував книжку «Жанна д'Арк».

Був одружений із поетесою Еммою Андієвською.

Помер та похований у Мюнхені.

З метою увічнення пам’яті Івана Максимовича головний редактор міжнародного часопису «Соборність» Олександр Деко заснував у 1999 році Міжнародну літературну премію імені Івана Кошелівця.

Творчість

Перекладав філософські та художні твори, зокрема Ф.Ніцше, Д.Дідро, Ф.Кафки.

Був упорядником і видавцем низки книг, зокрема:

1. «Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика» (Нью-Йорк, 1963; упорядник і видавець, 1974 — друге і доповнене видання);
2. «Симоненко В. Берег чекань» (Мюнхен, 1965, 1973; перевидання — К., 2001; упорядник);
3. «Україна 1956–1968: Збірник документів українських дисидентів» (польською мовою; Париж, 1969; Варшава, 1986; упорядник);
4. «Статті й промови з національного питання Миколи Скрипника» (Мюнхен, 1974; упорядник і видавець);
5. «Сверстюк Є. Вибране» (Мюнхен, 1979; упорядник).

Бібліографія

• Нариси з теорії літератури. Мюнхен, 1954
• Сучасна література в УРСР. Нью-Йорк, 1964
• Микола Скрипник. Мюнхен, 1972; К., 1993
• Олександр Довженко. Спроба творчої біографії. Мюнхен, 1980
• Розмови в дорозі для себе. Фрагменти спогадів та інше. Мюнхен, 1985; перевид. у Києві 1994
• Літературний процес, дещо з віддалі. Париж, 1991
• «Про близьке й далеке, або Мені 85» / Сучасність, 1993
• Жанна д'Арк: Літературна біографія. К., 1997.

Джерела

• Бойко Ю. 70-ліття Івана Кошелівця. «Сучасність», 1977, № 12
• Одарченко П. Іван Кошелівець (До 80-ліття від дня народження). Там само, 1988, № 5
• Жулинський М. Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1
• Дроздовська О. Кошелівець Іван Максимович. «Українська журналістика в іменах», вип. 5, 1998
• Іван Кошелівець: Некролог. «ЛУ», 1999, 11 лют.
• Реп'ях С. Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.
• Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
• Ковальчук О. Кошелівець Іван Максимович.— В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 3. К., 2006.
• Бойчук Б. Іван Кошелівець //Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 60-65.
• Лущій С. «Редактором зробила мене війна» // Літературна Україна. — 2007. — 27 грудня. — С. 1, 7.
• Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193–196.
• Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.
• Одарченко П. Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221–232.
• Слабошпицький М. Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430–440.
• Тарнашинська Л. Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.
• Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304–317.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Кошелівця Івана імені Міжнародна літературна премія // Степаненко М.І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014. – с. 182-185.